Патріоти чи язичники? Хто вони, нові сини лейтенанта Шмідта? (ВІДЕО)
Ієрархи використовують весь спектр політичної термінології для того, щоб довести керівництву країни, що саме їхня структура гідна бути Церквою №1 в Україні.
Але Київський патріархат пішов у цій боротьбі «патріотів» ще далі. Вони заявили про те, що більше не вважають Константинополь Церквою-Матір'ю. А своєю Матір'ю вважають українську землю.
Ще у 2009 році голова УПЦ КП оголосив, що Константинополь Київському патріархату не потрібен, а головне завдання його структури – зовсім не визнання з боку інших Православних Церков. «Ми усвідомлюємо, що ми є помісною церквою, автокефальною і незалежною, і у нас все є».
Навесні нинішнього року архієрейський собор цієї організації заявив щось зовсім протилежне, а саме: «Київський патріархат визнає тільки Константинопольський Патріархат Церквою-Матір'ю і від неї очікує визнання історично доконаного і канонічно обумовленого факту автокефалії УПЦ».
Але і це не все! Днями вікарій Волинської єпархії Київського патріархату єпископ Володимир-Волинський Матфей (Шевчук) спростував заяву архієрейського собору та заявив, що Константинопольська Церква їм не мати.
А мати для УПЦ КП, виявляється, – це українська земля.
Що ж, єпископ УПЦ КП лише озвучив те, що було очевидно з самого початку роботи цієї організації. А саме: Київський патріархат – зовсім не ті, за кого себе видають.
Адже вся їхня діяльність – поклоніння українській землі, українській нації, її символам і атрибутам. Уславлення її вояків в якості святих та очевидне прислуговування державі – все це ідеологія зовсім не християнської, а язичницької організації. І Київський патріархат говорить про це відкрито.
Přečtěte si také
Jak Bělorusko dusí křesťany
Nezávislé organizace a lidskoprávní skupiny dokumentují rozsáhlý zásah běloruského byrokratického i lágrového systému do náboženské svobody křesťanů v zemi.
Svatý Gabriel Urgebadze: Jurodivý, který se nezalekl ani Lenina
Kdo byl gruzínský starec Gabriel, jehož ostatky uctili věřící v Praze? Proč se mu říká "blázen" a jak jeho příběh o neochvějné víře fascinuje pravoslavný svět i dnes?
Místo PCČZS ve světové pravoslavné rodině
Pravoslavná církev v českých zemích a na Slovensku má ve světové pravoslavné rodině jedinečné místo — a přesto hrozí, že jej sama přehlédne.
Křesťanské kořeny sekulárního Česka: kříž, který nikam nezmizel
Česko patří k nejméně nábožensky praktikujícím zemím Evropy. Přesto stojí kříž na každém náměstí, u každé silnice, na každém kopci. Proč?
Křesťanství v Číně: Systematická kontrola, represe i sinizace víry
Čínský režim upevňuje dohled nad náboženským životem. Nezávislé domácí církve čelí demolicím budov a zatýkání pastorů, zatímco oficiální chrámy podléhají přísné ideologické sinizaci.
„Nula v chirotonii“: kde končí ikonomie a začíná teologický chaos
V roce 2018 přijal Fanar rozhodnutí, které zásadně změnilo situaci v ukrajinském pravoslaví.