Чому у вік науки ми захопились марновірством

Христос називав сучасне Йому людство «родом невірним і розбещеним». При цьому Він вказував на одну деталь, яка, судячи з усього, властива всім і завжди – ми шукаємо «знамень», тобто чудес. Не можна сказати, що сьогодні людина менш невірна або розбещена, ніж у часи Христа. Хтось навіть буде стверджувати, що більше. Разом з тим пошук чудес істотно відрізняє сучасну людину від людини древньої. Раніше все життя сприймалося як чудо. Птах летить – чудо, корабель пливе – чудо, грім гримить – чудо з чудес. Тому людина намагалася пов'язати своє життя з набором знаків, які, на її думку, це чудо провокували. Або, навпаки, намагалась всіляко їх уникнути. Так з'явилися забобони. Сьогодні ми вже давно дивимось на те, що раніше сприймалося як чудо, як на абсолютно зрозумілі і з'ясовні явища. Ми знаємо, що літати можуть не тільки птахи, але і сама людина. Вже давно знайшли наукове пояснення грому і блискавці, дощу і снігу. Здавалося б, що разом з цим повинні зникнути і забобони... Але забобони залишилися. Більше того, сьогодні вони ще міцніше увійшли в життя людини, ніж раніше. Наприклад, ще кілька років тому людей з червоною ниткою на руці ви навряд чи б зустріли. Зате сьогодні...

Так у чому ж справа? Чому людина у вік науки й освіти так легко віддається на поталу забобонам? А все тому, що забуває першу частину тієї фрази, якою Христос охарактеризував її – «роде невірний». Марновірство – це суєтна, порожня віра. Іншими словами – це віра в ніщо,  в нуль. Але разом з тим це все ж таки віра, а раз так, то вона відвертає людину від віри істинної, від віри в Бога. Будь-яке марновірство – це релігійна зрада. Тобто якщо людина сподівається, що її захистить червона нитка, значить, вона свідомо відмовляється від захисту Божого. Але червона нитка – це забобон, нуль і захистити вона не може... Ось і виходить, що ми, такі розумні і освічені, потрапляємо у простеньку пастку, розставлену дияволом, який не тільки хоче нас знищити, але і виставити дурнями. Вибір, як кажуть, за нами...

КП

Přečtěte si také

Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví

Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.

Svatý Ivan Český

Život sv. Ivana Českého.

Moudré slovo starce Paisije o tom, jak čelit zmatkům v Církvi

Slova starce, která varují před tím, abychom místo pomoci Církvi nepřispívali k jejímu trápení.

Jak číst Evangelium srdcem: Slova biskupa Ignatije Brjančaninova

Jak číst Evangelium tak, aby proměňovalo srdce: rady svatého Ignatije Brjančaninova pro každodenní duchovní život.

Záře Kristovy lásky v životě starce Georgia z Grigoriatu

O zesnulém igumenovi monastýru Grigoriat na Svaté hoře Athos, starci Georgiovi Kapsanisovi, napsal jeden z vážených biskupů eparchie Kastoria, že byl „ozdoben ctnostnou šlechetností“.

Věděli jste? Jaromír Jágr je pravoslavný křesťan

Jedna z největších legend českého i světového hokeje, Jaromír Jágr, je osobností, jejíž víra není široké veřejnosti tolik známá. Mnozí fanoušci si ho spojují s jeho sportovními úspěchy a ikonickým číslem 68, ale málokdo ví, že Jaromír Jágr je pravoslavný křesťan.