Афонські старці розповіли про необхідність утримання

За вченням святих отців Церкви, чеснота, яка допомагає людині впоратися з пристрастю багатоїдства – це утримання. Під утриманням розуміється самоконтроль і здатність людини приборкувати свої пристрасті та гріховні потяги. «Православне спадщина України на Святій Горі Афон» підготувала добірку висловлювань афонських святих і старців про утримання.

Преподобний Паїсій Святогорець

«Звичайно, утримуватись потрібно, маючи на увазі вищу духовну мету. Якщо людина утримується, щоб позбутися шкідливих для здоров'я жирів, то вона піклується про благо своєї плоті».

«Одна людина, відвідавши монастир, ділилася зі мною враженнями: «Я був у монастирі, де ченці так запостували, що захворіли. Бурдюки з маслом у них зовсім неторкані. Ось до чого, отче, доводить піст та бдіння!». Що ти тут скажеш? Такі люди не хочуть нічого втрачати. Вони з'їдають свій обід, свої фрукти і свої тістечка, а потім, бажаючи себе виправдати, починають звинувачувати інших – тих, які здійснюють аскетичний подвиг. Такі люди не відчували тієї духовної радості, яку дає аскеза, утримання».

«Коли людина радіє, що не їсть заради любові Христової, тоді вона по-справжньому харчується. Якщо вона заради любові Христової обирає несмачне замість смачного, тоді через несмачне насолоджується Христом».

Святитель Григорій Палама

«Хто утриманням очистить своє тіло, силою Божої любові зробить свою волю і своє бажання опорою чеснот, а розум у просвітленій молитві віддасть Богові, той отримає і побачить у самому собі благодать, обіцяну всім, хто чистий серцем».

«Людина, що бажає життя і благодаті, яка в Бозі та від Бога подається, нехай біжить від смертоносного неутримання до обожнюючого посту та утримання, щоб, радіючи, увійти до раю».

Преподобний Никодим Святогорець

«Деякі, дотримуючись призначених постів, не відмовляються, однак, задовольняти бажання поїсти вдосталь і солодко, чим цілком знищується вартість посту».

Преподобний Порфирій Кавсокалівіт

«Здорова душа живе даруваннями Святого Духа, якими є любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віра, сумирність, утримання».

Преподобний Силуан Афонський

«Треба привчити себе якомога менше їсти, але це з міркуванням, наскільки дозволяє твоя робота. Міра утримання повинна бути такою, щоб після обіду хотілося молитись».

Преподобний Йосип Ісіхаст

«Горе нашому окаянству! Бо Бог волає до нас, щоб ми стали Його чадами, а ми стаємо синами пітьми. Міняємо на краплю меду цілі століття. Заради малої солодощі і від насолоди, і від слави Царства Божого відмовляємося і відпадаємо. Отже, блаженний той, хто побачив цю красу і утримався від насолоди краплею меду, дивлячись на тамтешню насолоду».

«Ах, дитино, будь уважний! Бо світ сьогодні дуже поганий. І сіє диявол лукаві помисли, щоб ослабла душевна старанність. Тому, наскільки можливо, намагайся бути утриманим. Бо від багатоїдства народжуються лукавство та мріяння».

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.