Коли часи були легкими?

Сьогодні особливо часто лунають голоси про те, що ми, мовляв, живемо у важкі часи. І з цим дійсно не посперечаєшся. Однак виникає і інше питання: а коли часи були легкими? Чи можна сказати, що легко було нашим дідам відбудовувати країну, практично повністю зруйновану війною? Хіба нашим прадідам було легко пережити громадянську війну після революції 1917 року, сталінські репресії і голод? Легко було й тим, хто жив до них? Ні, насправді легких часів не буває. Важко всім і завжди. Проблема в іншому – в нас самих.

Це означає, що головне місце в нашому житті займає не час і навіть не проблема, з якою ми зіткнулися, а те, як саме ми до цього ставимось.

Сьогодні шматок хліба на столі (і нічого більше) говорить про те, що люди, які мають цей шматок, бідують – у них немає грошей на м'ясо, масло, ікру. Але давайте згадаємо, що ще не так давно цей самий шматок сприймався як незліченне багатство, як свідоцтво достатку.

Що сталося, що змінилося між зараз та тоді? Тільки наше сприйняття. Все просто – ми розучились дякувати Богові за те, що маємо. І мова йде не про «сьогодні» або «вчора», а про наше життя взагалі. Вся справа в тому, що цінувати якусь річ найчастіше ми починаємо саме тоді, коли її втрачаємо. Причому це стосується і людей у тому числі.

Я не намагаюся зараз якось виправдати те, що відбувається, і заспокоїти тих, у кого на столі немає шматка хліба. Я просто намагаюся сказати, що нарікання і обурення ніколи не були творчими силами. Творить тільки любов і вдячність.

На цю тему згадується гарна притча. Якось один чоловік нарікав: «О, Господи, як же мені важко!». На що Господь йому відповів: «Ти ще не знаєш, що таке важко. Я зараз тобі покажу».

А інший чоловік сказав: «Господи, як же мені легко і добре!». На що Господь йому відповів: «Ти ще не знаєш, що таке легко і добре. Я зараз тобі покажу».

Точно так само все відбувається з нами – чим більше ми обурюємось та нарікаємо, тим гірше і важче ми живемо. Адже, згідно зі святими отцями, молитва людини, що ремствує, не доходить до Бога. Тож давайте всі разом зробимо так, щоб наша молитва була завжди дієвою. Засіб для цього є тільки один – подяка. Слава Богу за все!

КП

Přečtěte si také

Pravoslaví v každodenním životě: O penězích

Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.

Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?

Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?

Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili

Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.

Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?

Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.

Smysl křesťanského mučednictví

Jak lze mluvit o nevystižitelném a nepopsatelném Bohu?

Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta

Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.