Школярі з Луганщини відвідали Святу Почаївську Гору

На Святу Почаївську Гору з міста Старобільськ, що в Луганській області, приїхали 16 школярів разом зі своїми наставниками. Про паломництво святими місцями Західного регіону України діти мріяли давно, і тільки в цьому році, завдяки Почаївським ченцям та клірику Рівненської єпархії Олександру Дячуку, вдалося втілити задумане.

Близько шести місяців тому Старобільску загальноосвітню школу 1-2 ступеня номер 4 відвідала місія цивільно-військового співробітництва, у складі якої був священик з Рівненської єпархії УПЦ протоієрей Олександр Дячук. Під час теплого та невимушеного спілкування учні школи та колектив вчителів по-особливому стали ставитись до батюшки, розповідає Наталія Циганкова, завуч школи:

– Раніше до нашого навчального закладу часто приходили військові і приводили капеланів, щоправда, це були священики різних конфесій: римо-католики, греко-католики, Київський Патріархат. Наш вчительський колектив дуже обурювався з цього приводу, адже на Сході жодної церкви цієї конфесії немає. Часто-густо священики вели не просто бесіди з дітьми, а наполегливо нав'язували свою віру. І ось якось до нас навідався отець Олександр, ми, навчені гіркою практикою, задали питання йому прямо в лоб: якої церкви ви батюшка? Коли почули відповідь, одноголосно вигукнули: «Ви ж наш ріднесенький!!!!».

Власне, ось так розпочалася довга дружба протоієрея Олександра Дячука з навчальним закладом та його вихованцями. За час перебування на сході батюшка часто відвідував своїх учнів, читав невеликі лекції, проповідував і відповідав на запитання, які турбують молодь у сучасних неспокійних реаліях їхнього життя. Вже по приїзду до Рівного отець Олександр зрозумів, що їхній зв'язок навіть за сотні кілометрів не перерветься: телефонні дзвінки зі Старобільська дуже часто нагадували про години надзвичайно приємного спілкування.

– Якось Наталія Циганкова сказала, що наближаються осінні канікули, хотілося б кудись дітей повезти, щоб хоч трохи розвіялись, забули про вибухи, стрілянину, військових. Я пригадав їхню мрію про паломництво на Святу Почаївську Гору і запропонував приїжджати, – каже протоієрей Олександр Дячук.

На попередній розмові з митрополитом Володимиром, намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври, протоієрей Олександр Дячук заручився його благословенням, згодою на розміщення та безкоштовне харчування юних паломників зі Сходу. Автобус для екскурсій на кілька днів дали із Кременецької військової частини. Тож, коли школярі зі Старобільська приїхали до Почаєва, на них чекала гостинна зустріч і насичена програма перебування.

– Я вперше ночую в стінах монастиря, враження від цього навіть не можу передати. Єдине, що скажу – це особливе відчуття тепла, спокою, умиротворення, – ділиться враженнями тринадцятирічний Ілля Євдунов.

– Перший ранок на Почаївській горі ми зустріли на ранній службі. У храмі темно, горять свічки, тихо співають ченці – у мене дух перехопило, і сльози просто котилися самі собою. Коли спустили ікону Почаївської Матері Божої, я нахилилась, поцілувала і пошепки просила припинити війну в нашій країні, бо так страшно, коли навколо гинуть люди, – схвильовано говорить Єлизавета Жердяєва.

Найменшій паломниці, Діані Циганковій, – 7 років. Вона вперше у такій далекій подорожі. Про враження розповідає з посмішкою, трохи соромлячись. Дівчинка згадала і про гучний передзвін щоранку, і про надзвичайно красивий вигляд на місто з Почаївської гори, але найбільші спогади, які вона відвезе додому, пов'язані з подорожами містом Кременцем, монастирями і музеями, ботанічним садом:

– Нас дуже смачно годували, я вперше дізналась, що монахи не їдять м'яса, їм, напевно, важко. Сподобалось все, шкода тільки, що потрапили сюди восени, коли холодно, тому не все роздивишся, хотілось би повернутися до Почаєва влітку, – каже Діана.

Останнім пунктом призначення юних паломників було Джерело Святої Праведної Анни. Незважаючи на пронизливий вітер та дощ, хлопці та дівчата таки роздивились все довкола, напилися святої води з джерела і навіть взяли із собою, аби вдома дати скуштувати родичам та батькам.

Вже в понеділок дітвора сяде за парти Старобільської школи, проте, як вони самі зазначають, після такої подорожі наука буде тільки у радість.

Přečtěte si také