Відсутність самоідентичності як основна проблема українських розкольників

Від представників УПЦ КП неодноразово доводилось чути агресивні випади на адресу РПЦ. Що цікаво, стосувалось це буквально всього. Духовенству «Київського патріархату» не подобаються чернечі клобуки, якими користується руське чернецтво, а камилавки в перших вже давно замінено на грецькі. Це ж стосується і фелонів та іншого церковного облачення.

Розкольники так сильно намагаються бути відмінними від тих, до кого колись належали, що іноді це прагнення доходить до абсурду. Мотивуючи це бажанням відновлення грецької традиції, в УПЦ КП ламають навіть структуру богослужіння і таїнств. Як завгодно, аби не так, як в РПЦ чи в УПЦ!

Тільки от, скільки б не старались, а прокол на проколі. Намагаються ненавидіти РПЦ, але ж постійно доводять, що не можуть без неї жити. То церковним начинням з російського «Софрино» користуються, то те ж саме начиння в лавках РПЦ чи УПЦ купують. А іноді займаються банальним плагіатом, навіть не намагаючись цього приховати.

Як виявляється, в УПЦ КП вміють любити і ненавидіти водночас. Пряме цьому підтвердження знаходиться на сайті Хмельницької єпархії УПЦ КП, де в розділі «Важливо знати», розміщений посібник під назвою «Послідовність архієрейського богослужіння».

Треба визнати, що посібник справді хороший, адже в ньому крок за кроком розписаний порядок церковної служби, очолюваної єпископом. Вказані навіть такі тонкощі, як, наприклад, порядок проведення трапези після відправи. Тільки от є невеличка проблемка: ця брошура, хоч і перекладена, але слово в слово скопійована з інтернет-ресурсу Руської Православної Церкви «ДИАКОН.РУ».

«Ну і що?», – обурюватимуться прихильники «Київського патріархату», читаючи цю статтю. А ось що! В оригіналі тексту посібника чітко вказано, що дана «Послідовність архієрейського богослужіння» складена згідно практики, поширеної у Московській єпархії РПЦ!

Можна тільки уявити, який когнітивний дисонанс регулярно виникає в представників Хмельницької єпархії УПЦ КП. Спершу вони викрали (без вказівки авторства і джерела) чужий (московський!) інтелектуальний труд, а потім ще й приховали той факт, що описана практика прийнятна саме в Москві та околицях.
  
От і виходить: доводиш, доводиш, що не москаль, а потім все одно підглянув, що ж там в тій РПЦ роблять? Чим живуть? Як служать? Де церковне начиння купують? Сподобалось щось? Так не біда! Зітри сліди «московщини», можеш ще на українську перекласти, і все! Ідеальний злочин!

Між іншим, знаючи, що очільник Хмельницької єпархії УПЦ КП «митрополит» Антоній Махота є активним інтернет-користувачем, з 90% долею вірогідності можна сказати, що він знав, що на сайті його єпархії опубліковано цей матеріал. Якщо знав, отже був в курсі того, звідки він взятий. Іншими словами – схвалив публікацію цього посібника на сайті своєї єпархії. А отже, що – любить, аби його приймали по-московськи?

Жарти жартами, та в своїй непослідовності розкольники пішли далі. В 2011 році в УПЦ КП канонізували спочилого ієромонаха Меркурія (Матвієнко). Подія ця для «Київського патріархату» мала величезний зміст, оскільки канонізований ними Меркурій (Матвієнко) є одним з небагатьох святих, яких в УПЦ КП з труднощами знаходять для того, аби вписати в свої святці.

Щоправда, і в цій ситуації не минулося без казусу. В першу чергу це стосується того, що ієромонах Меркурій (Матвієнко) був кліриком Екзархату РПЦ в Україні, а по-друге – монахом Києво-Печерської Лаври. І знову незалежний від Руської Церкви «Київський патріархат» знаходить можливості для побудови своєї релігійної структури в надрах РПЦ.

Все би нічого, якби не регулярна критика «філаретівцями» всього російського і всіх, хто мав будь-яке відношення до РПЦ. Подібні подвійні стандарти в УПЦ КП прослідковуються все частіше, а масштаби цих випадків збільшуються в рази.

Зважаючи на все це, хочеться звернутись до представників духовенства та віруючих «Київського патріархату»: може, настав час освідомити необхідність покаяння і повернення в лоно Христової Церкви? Ну не виходить у вас бути греками, чому ж не освідомити себе в межах Церкви, яка дала вам квиток в духовне життя?

Přečtěte si také

Prázdný chrám v Nikósii: odpor proti sesazení metropolity Tychika

Katedrální chrám svatého apoštola Barnabáše v Nikósii, hlavní chrám Kyperské pravoslavné církve, zůstal v neděli 13. července téměř prázdný – právě v den, kdy si Církev připomíná svaté Otce IV. všeobecného sněmu.

Pravoslaví v ČR: Místní církev vs. Ruská. Nezaměňovat!

V kontextu aktuálních mezinárodních událostí a historického vývoje je klíčové rozlišovat mezi dvěma významnými pravoslavnými subjekty, které působí na území České republiky. 

Arcibiskup Juraj: Pravoslaví je lék pro svět; ne jed, který ho má otrávit

Arcibiskup Juraj reaguje na nenávistné výpady vůči Církvi a vyzývá k duchovnímu návratu k podstatě víry.

V Bulharsku reagovali na kritiku patriarchy Daniila kvůli postojům k PCU

Redakce SPN v Bulharsku publikoval obsáhlou odpověď na článek jeromonacha Nikity z monastýru Pantokrator na Svaté Hoře Athos s názvem „Bulharský patriarcha hází špínu na duchovnost Svaté hory“.

Jak maska přirůstá k obličeji a co z toho vyplývá

Lidé, kteří se k Církvi dříve stavěli pozitivně, nasazují masku pronásledovatelů a již ji nemohou sundat.

„Falešní proroci": Arcibiskup Juraj varuje před nebezpečím samozvanosti v Církvi

Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické pravoslavné eparchie bylo zveřejněno již druhé zamyšlení, vladyky Juraje. Plné znění textu je možné najít zde .