Чому Хелловїн приваблює молодь

Голова Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрит Віктор (Коцаба):

– Так зване «свято» Хелловіна, яке багато хто має намір відзначати вже найближчими днями, нічого спільного, власне кажучи, зі святами не має.

У своїй основі це «святкування» несе істотний елемент контркультури, тобто протесту проти встановлених традицій або порядку речей. І саме тому воно так сильно приваблює молодь. Разом з цим у ньому присутній і елемент інфернальності, якогось служіння злу, що не може не турбувати християнина.

Багато з тих, хто зібрався «святкувати» Хелловін, впевнені в тому, що зі свого боку вони чисті перед Богом. Вони вважають, що цей день всього лише ще один привід пожартувати і побалагурити, і ніякої шкоди для душі він не принесе. Однак це далеко не так.

Справа в тому, що якщо, вбираючись в якийсь демонічний костюм, людина впевнена, що це всього лише жарт, то сам отець зла, тобто диявол, так не вважає. Для нього все, що відбувається, дуже серйозно, а саме «свято» він використовує для закріплення своїх «позицій» в душі людини. Зло практично завжди приходить до нас під якоюсь маскою – жарту, уявного добра чи користі і т. д. Згадайте, яка кількість на перший погляд невинних жартів закінчувалися сльозами, стражданнями або навіть смертю. Тим більше це очевидно, якщо мова йде про прямі загравання зі злом, як у випадку з Хелловіном.

Тому немає жодної гарантії, що, пожартувавши один раз (надівши на себе ріжки) у це «свято», ви не впадете в залежність від сатани на все життя.

Більш того, проникнувши у вашу душу навіть під виглядом жарту, незрозумілих веселощів або карнавального чаду, сатана не покине її просто так. Впасти до його рук дуже легко, але от звільнитися дуже важко.

Крім усього іншого Хелловін руйнує саме розуміння християнського слова «свято». Це свято чого? Що такого сталося в цей день, що ми повинні його відзначати? Він чужий для нашої більш ніж тисячолітньої культури, чужий нашим цінностям, нашому розумінню того, що таке добро і зло. Романтичний образ зла, повірте, нічого доброго не принесе. Тому що жодної романтики там немає, а є смерть і вічна мука.

Тож давайте разом замислимося над тим, яка ціна цих веселощів і чи варто за кілька годин клоунади продавати свої безсмертні душі?

КП

Přečtěte si také

Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?

Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.

Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?

Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?

Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog

Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.

Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný

„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“

Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce

Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá. 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?

Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?