Заповідь «Не вкради» не так проста
І ось існує стійка ілюзія того, що багато які люди, цілком респектабельні на перший погляд, цю заповідь не порушують. Скажу більше – майже всі ми впевнені в цьому. Чому? Та просто тому, що крадіжка сама по собі – це якось непристойно. Ну скажіть, хто з нас, будучи в здоровому глузді, полізе до іншої людини у кишеню за гаманцем? Так, напевно, ніхто... Проте не все так просто.
Взагалі ставлення Біблії до крадійства дуже суворе і дуже повчальне. Так, згідно із Законом Мойсея, якщо вкрадена річ або тварина залишилися у повній цілості, то людина, викрита у крадіжці, платить удвічі, а якщо спійманий злодій не міг відшкодувати збитки, його самого віддавали у власність тому, кого він обікрав (Вих 22:3). Але як тоді, так і зараз всі прекрасно розуміють, що крадіжка – це не тільки, коли лізуть у кишеню. Людину можуть обдурити або, як сьогодні виражаються в деяких колах, «кинути». І по Священному Писанню в цьому випадку той, у чиїх руках опинялася чужа власність, здобута обманом, повинен відшкодувати її вартість і в якості компенсації додатково заплатити її п'яту частину (Лев 6:2).
Дійсно, сьогодні, як ніколи, потрібно говорити про те, що крадіжка і крадійство – це такі дії, при яких одна людина завдає шкоди іншій. Припустимо, якщо ми з вами прийшли на роботу пізніше встановленого терміну – то ми вкрали. І не тільки час, але і гроші – адже за ті 5 хвилин, на які ми запізнилися, нам нараховують заробітну плату. А що вже говорити про інтелектуальну власність? «Піратські» фільми і програми, ігри та інше – все те, що коштує грошей, але осідає в наших комп'ютерах абсолютно безкоштовно, не що інше як... звичайне крадійство. Скажу більше – красти можна і без шкоди для іншої людини. Наприклад, списати у школі контрольну...
Тож, як бачимо, крадійством дуже часто займаються ті, хто ніколи в житті безпосередньо до чужої кишені не заліз. І єдиний шлях до припинення такої діяльності – це слова Христові: «Покайтесь, бо наблизилось до вас Царство Небесне».
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.
Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta
Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.