І знову Птича...

Прихильниця Київського Патріархату хоче у суді відстояти рішення, яке було прийняте ще тоді, коли позивачка була півторарічною дитиною.
 
Відколи на церкву у селі Птича Дубенського району наклали арешт, конфлікти між релігійною громадою Української Православної Церкви та прихильниками Київського Патріархату набули нового забарвлення: у селі спостерігається відносне затишшя, припинились сусідські війни та лайки, обидві конфесії щонеділі та на свята прямують до своїх пристосованих приміщень на молитву і не покидають мрій про те, що у храмі таки колись відчинять двері. Однак, поки віряни УПЦ набралися стійкого терпіння і чекають на відновлення своїх законних прав на володіння церковною спорудою, Київський Патріархат одноосібно закидає український суд позовними заявами, на які вже давно були прийняті рішення.

Правозахисниця Рівненської єпархії УПЦ Катерина Іванюк, нещодавно відкривши Єдиний державний реєстр судових рішень, зробила для себе відразу кілька відкриттів. Так, жителька села Птича, Дубовська Аліна Вікторівна, звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із позовною заявою щодо скасування рішення Рівненської ОДА №173 від 25.09.1991 року, в якому йдеться мова про повернення церкви села Птича у власність релігійної громади УПЦ.

– На сторінці в соціальній мережі пані Дубовська зазначила, що дата її народження – 13 квітня 1990 року, а оскаржити вона намагається рішення від 25.09.1991 року. Тому постає питання, яким чином дане рішення порушило права півторарічної дитини на момент його видання. Адже передача у власність релігійній громаді УПЦ та реєстрація за нею права власності на будинок була проведена у відповідності до діючого на той час законодавства. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у справі на дату його прийняття, – коментує правозахисниця.

За період 2016 року Аліною Дубовською подано 5 заяв, утім, жодну українська Феміда не розглядала, так як позивачка не оплатила судовий збір (розмір кожного складає 551 гривню). 29 серпня 2016 року гроші на сплату судового збору представниця релігійної громади КП села Птича знайшла і подала черговий позов. Із його тексту можна дізнатись, що Аліна Дубовська, котра раніше позиціонувала себе як журналіста, тепер називає себе адвокатом і подає до Рівненської ОДА адвокатський запит. Тут варто зауважити, що відповідно до інформації, взятої з Реєстру адвокатів України, адвоката Дубовської А. В. не існує.

Усе ж таки відповідь на цей запит Рівненська державна адміністрація дала. Отримавши на руки документ, у тексті позовної заяви пані Дубовська зауважує, що до моменту отримання відповіді від ОДА вона не знала ні про рішення від 25.09.1991 року, ні про те, що Вищий господарський суд 26.01.2016 року підтвердив його, тому просить взяти це до уваги під час розгляду справи. Проте особиста сторінка у соціальній мережі одіозної поборниці справедливості та шукачки правди доводить протилежне. Ще 21 грудня 2015 року Дубовська Аліна знала про рішення ОДА, більше того, написала про це у особистому зверненні до Арсена Авакова, в якому вона просила втрутитись у церковний конфлікт села Птича та допомогти Київському патріархату заволодіти храмом.

Přečtěte si také