Дотик до образа: у Києві відкрилася унікальна виставка ікон та картин для незрячих
Перше, що спало на думку автору цих рядків, так це те, що свідомо порушується звичне для всіх нас правило заборони чіпати виставкові експонати руками. Тут їх можна і потрібно чіпати. А спостерігаючи за обличчями незрячих людей, котрі торкалися образів пальцями, читав на їхніх обличчях внутрішні переживання. Здавалося, вони бачили ці витвори, але якимось іншим зором. Особливі комп'ютерні технології точкового нанесення дозволяють сліпим через тактильне сприйняття дуже точно відчути красу і глибину святого образу. До того ж, вони можуть прочитати розташовану трохи нижче самої ікони інформацію про цей образ, нанесену шрифтом Брайля.
Проведення виставки ініціювала Всеукраїнська благодійна організація інвалідів та пенсіонерів «Обличчям до істини». Усіх, хто прийшов на відкриття, вітали голова організації Володимир Турський та керівник галереї «Соборна» – настоятель Андрія-Володимирського храму протоієрей Павло Білий. Священик зазначив, що з благословення вже, на жаль, спочилого митрополита Володимира, протягом багатьох років у галереї проводяться різні місіонерські заходи, реалізуються різноманітні проекти, спрямовані на духовне просвітництво людей, які сюди приходять.
«Ось і сьогодні, – сказав батюшка, – ми відкриваємо виставку, яка потрібна не лише сліпим людям, але й зрячим. Це знакова подія, тому що люди з обмеженими можливостями показують нам, що вони є повноцінними членами суспільства. І, незважаючи на інвалідність, можуть нести у цей світ тепло, ласку і прикрашати його, допомагаючи один одному. І я впевнений, що ця виставка принесе велику духовну користь усім нам».
У свою чергу, Володимир Турський подякував керівництву галереї за співпрацю і розповів, що в Україні щорічно втрачає зір понад 10 тисяч людей, половина з них – люди працездатного віку, тому завдання організації «Обличчям до істини» – допомогти таким людям не замкнутися у собі, а продовжувати вести активний спосіб життя. Саме так, – підкреслив Володимир Миколайович, – виражається християнська любов до ближнього, що дозволяє придбати духовний зір, коли «всяке дихання славить Господа».
«Раба Божа Людмила, – відрекомендувалась журналісту СПЖ моложава жінка. – Живу в Києві, парафіянка Андрія-Володимирського храму. Вперше дізналася, що є такі ікони. Дуже цікаво. Вирішила уявити себе незрячою, закривала очі і до цих ікон торкалася. Дуже незвично, але відчуття образу є. Просто сліпі, напевно, відчувають це все якось інакше. І це дуже добре, що є люди, такі, як Володимир Турський, які вникають в життя незрячих та розуміють їхнє прагнення до духовності. А ще я була просто вражена його розповіддю про відвідування Афона – в Греції був з такими ж, як він, незрячими. Уявляєте, повністю сліпа людина і з такою тягою до життя, до Бога... Мало того, допомагає таким, як він, сліпим. Слава Богу, що є такі люди. Наш батюшка правильно сказав, коли зараз виступав, що для всіх нас – зрячих і здорових – це великий урок».
Люди із задоволенням знайомилися з виставкою та відкривали для себе дуже багато корисного. Авторами експозиції були підібрані ікони Божої Матері, біля яких незрячі отримували зір, а також святих, чиє життя пов'язане зі сліпотою та зціленням сліпих – у тому числі, блаженної Матрони (Московської), святителя Луки (Войно-Ясенецького), талановитого проповідника і геніального лікаря, який врятував від сліпоти сотні людей та сам втратив зір в кінці життя.
Багато картин присвячено біблійним сюжетам, у яких Господь дарує зір сліпцям. Була інформація й про те, як люди, що втратили зір чи сліпі від народження, вчаться орієнтуватись у просторі, як вивчають спеціальний алфавіт Брайля, а завдяки новим комп'ютерним технологіям освоюють комп'ютер на слух, використовуючи спеціальні звукові програми.
Як розповів Володимир Турський, виставка послужить добрій справі знайомства незрячих з багатим світом іконопису. Ці незвичайні образи, виготовлені волонтерами організації «Обличчям до істини» за технологією Луї Брайля, з'явилися зовсім недавно, але вже побували у Києво-Печерській Лаврі, Свято-Троїцькому Іонинському монастирі та в інших храмах України.
«А зовсім недавно, – сказав Володимир Миколайович, показуючи на стенді одну з фотографій, – виставка цих тактильних ікон була на святій Горі Афон, а також представлена в Греції (Салоніки) в Центрі освіти та реабілітації сліпих. І скрізь – і в Україні, і за кордоном – експозиція отримувала захоплені відгуки».
Журналіст СПЖ до них приєднується.
Přečtěte si také
Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?
Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.
Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?
Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?
Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog
Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.
Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný
„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“
Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce
Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá.
Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?
Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?