Що означає жити «в кризу»?

На це питання відповідає голова Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрит Віктор (Коцаба).

– Останнім часом ми дуже часто чуємо слово «криза» – політична, економічна, екологічна, гуманітарна тощо. Виникає стійке відчуття, що ми живемо у стані кризи.

Але що таке криза взагалі? Тлумачний словник дає нам визначення цього слова: «κρίσις (грец.) – рішення; поворотний пункт, час перехідного стану». Тобто всяка криза вимагає від нас прийняття яких-небудь рішень. І якщо йдеться про екологічну кризу, наприклад, то саме нам, а не комусь іншому, належить вирішувати, що і як ми будемо робити для того, щоб зберегти нашу планету для майбутніх поколінь.

Саме в цьому значенні слово «криза» не має ніякого негативного відтінку. Тому що в контексті прийняття рішень «криза» говорить нам про свободу. Більш того, актуалізує її. З цієї точки зору жити в «кризу» – означає бути вільним.

Але є й інше значення цього терміна. Справа в тому, що в античній судовій практиці слово «криза», яке походить від дієслова «κρίνω», означало всі дії судового процесу: звинувачення, ведення судового процесу, змагання сторін, а також винесення вироку. Якщо дивитися з цього боку, то знову ж наше життя – це перманентне перебування в стані «кризи» – суду. Всі наші вчинки, слова і дії повинні оцінюватися саме з цієї точки зору – нас судять як наші ближні, так і в першу чергу Господь Бог.

І останнє значення цього слова взято вже з медичної практики. Тут «криза» – це стан пацієнта, вихід з якого веде або до його смерті, або до відродження. Це свого роду межа між життям і смертю. І, як би дивно це не звучало, але з такого боку наше земне існування можна назвати рухом або до життя (з Христом), або до смерті (з дияволом).

В принципі всі «кризи» є граничними станами, станами вибору, моментом, коли треба приймати правильні і часто складні рішення. І для християнина в такому випадку вихід може бути тільки один – це допомога Божа. Тільки з Богом наші рішення можуть бути вірними. Адже без Нього, по суті, все наше життя – не більше ніж гра та рух до смерті. Тож давайте не боятися кризи, а через неї шукати шлях до Життя!

КП

Přečtěte si také

Z islámu k pravoslaví: Milica a její cesta k pravoslaví

Dívka ze Slovinska, narozená v muslimské rodině, exkluzivně pro SPN v Srbsku vyprávěla, jak skrze Liturgii, přátelství, modlitbu a Kristovu lásku našla cestu k pravoslaví.

Rozhovor s biskupem Izaiášem: Pouť v Mikulčicích a odkaz svatých věrozvěstů

Biskup olomoucko-brněnský Izaiáš exkluzivně pro SPN hovoří o cyrilometodějské pouti v Mikulčicích a o odkazu svatých Cyrila a Metoděje pro pravoslavné věřící v českých zemích a na Slovensku.

Pravoslaví jednoduše: Svaté myro, vonné tajemství církve

Co je to svaté myro, jak se liší od běžného oleje a proč s ním kněz při křtu křižuje tělo novokřtěnce? Přinášíme vám jednoduché vysvětlení jedné z nejstarších křesťanských tradic.

Pravoslavná církev slaví Nanebevstoupení Páně

Čtyřicátý den po Pasše slaví pravoslavní křesťané jeden z dvanácti nejvýznamnějších svátků. Co se vlastně tehdy stalo a proč na tom záleží dodnes?

Pravoslaví v každodenním životě: Zábava, sociální sítě a hlídka srdce

Co říká pravoslavná tradice o filmech, hudbě a sociálních sítích? Nejde o seznam zákazů. Jde o to, co to dělá s naším srdcem.

Pravoslaví jednoduše: Jak probíhá proces kanonizace?

RPCvZ zahájila kanonizaci Serafima Rose. Co to ale vlastně znamená? A jak vypadá cesta od zbožného života k zápisu do seznamu svatých?