Погляд церкви: Праця проти смутку

Настання Різдвяного посту знаменує собою не лише радість від можливості стати ближче до Бога, але й посилення боротьби проти підступів духів злоби піднебесної

Вкрай важливо не забувати про це, оскільки зараз в наше життя буде дуже і дуже наполегливо вторгатися безліч спокус. Сили зла постараються зробити все задля того, щоб ми не змогли піднятися над щоденною суєтою, сфокусувавши свою увагу на духовному житті та необхідності внутрішніх змін. Безсумнівно, що одним з головних знарядь на цьому шляху стане смуток.

Святі отці попереджали щодо надзвичайної згубності такого стану. За словами преподобного Амвросія Оптинського: «Смуток означає ту ж лінь, тільки гірше. Від смутку і тілом ослабнеш, і духом... вся людина слабшає». У свою чергу преподобний Варсонофій Оптинський зазначає наступне: «Немов чума, як якась душевна хвороба, нападає на всіх смуток, туга, життя стає немиле, не хочеться нічого робити».

Яким же чином смуток підкорює людину? За твердженням святого Ісаака Сиріна, часто це відбувається від неробства. Бездумно марнуючи свій час у порожньому «байдикуванні», нероба марнує й закладені йому Богом таланти. Це подібно до ситуації з палаючим багаттям, до якого не підкидають дрова. Рано чи пізно він згасне, і залишиться лише попіл. Так і з неробством. Його підсумком стає внутрішня порожнеча, яка починає мучити людину, змушує її перейматися життям. Як наслідок – душа сповнюється смутком і розпачем.

Не менш схильна до згаданої пристрасті і горда людина, яка у всьому покладається виключно на власні сили. У її очах вона сама собі «кумир, і сила, і цілий Всесвіт». Коли ж гордій бачить, що з чимось не справляється, що не може щось важливе для нього змінити, що його глобальні проекти майже в одночас зруйнувались, для нього це стає справжньою внутрішньої катастрофою. Її прямим наслідком стає, як і у випадку з неробою, занурення у безодню смутку та відчаю. Як дуже точно зазначив преподобний Анатолій Оптинський, «відчай є породження гордості. Якщо очікуєш від себе всього поганого, то ніколи не зневіришся, а тільки змиришся і будеш мирно каятися».

Так де ж черпати сили для боротьби зі смутком?

По-перше, у смиренні – у прагненні за будь-яких обставин перебувати в мирі з Богом і самим собою, не підвищувати себе ні над ким, хоч би хто це не був, у всьому покладати надію, а також бути вдячним і покірним Господу.

По-друге, в праці, в особливості на благо наших ближніх. Мова йде, наприклад, про участь у різноманітних волонтерських ініціативах – від підтримки онкохворих дітей до збору допомоги для постраждалих від конфлікту на Донбасі.

По-третє, у посиленій молитві. Про те, яке значення це має у подоланні відповідної пристрасті, влучно сказав святитель Інокентій Херсонський: «Від чого б не відбувався смуток, молитва завжди є перший й останній проти нього засіб. У молитві людина стає прямо лицю Божому: але якщо, ставши проти сонця, не можна не осяятися світлом і не відчути теплоти, тим паче світло і теплота духовні суть безпосередні наслідки молитви. Крім цього, молитвою закликається благодать і допомога зверху від Духа Святого, а де Дух Утішитель, там немає місця смутку, там сама скорбота буде у насолоду».

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української Православної Церкви

АиФ

Přečtěte si také

Mýty o pravoslaví: Nemluvňata nemohou k přijímání

Proč pravoslavná církev přistupuje k udílení Eucharistie dětem hned od křtu a neodkládá ji jako Západní církve? 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak podporovat svou farnost?

Podpora farnosti nestojí jen na penězích, ale také na čase a osobní přítomnosti. Pravoslavná tradice vnímá dávání jako projev vděčnosti a živé víry.

Pravoslaví v každodenním životě: Jaké ikony potřebuji?

K vytvoření domácího modlitebního koutku nepotřebujete desítky ikon ani drahé vybavení. Pro začátek vám stačí pouze dvě. Které?

Jaká je budoucnost kněžského povolání v PCČZS ?

Jak má vypadat kněžská služba v době, kdy pravoslavné chrámy praskají ve švech a věřící přibývají každým rokem?

Neděle všech svatých: plod Ducha svatého, který mění svět

První neděli po Padesátnici slaví pravoslavná církev památku všech svatých – těch, jejichž jména známe, i těch bezejmenných, kteří žili a zemřeli pro Krista. 

Co nám dala Padesátnice?

Nyní vstupujeme do oslav svaté Padesátnice. Je to svátek, který má svůj předobraz již ve Starém zákoně a jehož význam sahá hluboko do dějin spásy. Zároveň je to svátek, který završuje naše hlavní oslavy Kristova vzkříšení. To, co začalo Paschou, dochází svého naplnění v události seslání Svatého Ducha na Církev.