Доторкнутися до таємниці смерті
Лякає насамперед невідворотність смерті. Вона неминуча для всіх і кожного. Говорити про те, що ми всі помремо – настільки ж банально, як говорити про те, що всім нам треба їсти і спати. Але якщо сон та їжа нам дійсно потрібні, то смерті ми вважали б за краще уникнути.
Уникнути ще і тому, що лякає, по-друге, невідомість. Ми не знаємо, як ми помремо, і не знаємо, коли ми помремо. А найголовніше, нам дуже мало відомо про те, що буде після того.
Для людей віруючих є Святе Письмо, яке за допомогою образів і символів дає нам можливість доторкнутися до таємниці смерті. І тому ми, християни, боїмося не стільки смерті, скільки предстати на Суд Божий. А ось для людей невіруючих і цього немає. Для них – повна невідомість. Звідси і страх.
Крім того, по-третє, фактично завжди процес вмирання пов'язаний зі стражданнями і болем, яких боїться кожна жива істота, а не тільки людина.
Одним словом, вмирати ми не хочемо, боїмося, але в кінці кінців все одно вмираємо. Можливо, саме тому ця тема настільки непопулярна сьогодні. Людина намагається обдурити саму себе і переконати себе в тому, що смерть ще занадто далеко від неї і готуватися до смерті, незалежно від віку, зарано. Коли ж вона стикається зі смертю інших людей, своїх родичів, наприклад, намагається максимально згладити неприємні враження. Саме тому померлих одягають красивіше, часто використовують косметику, щоб вони виглядали молодше або краще. Одним словом, роблять все, щоб смерть не була такою страшною.
Крім того, у суспільстві все більш стають непопулярними розмови про смерть. Заговорити з пристойною та освіченою людиною про те, що прийде час і вона помре – означає образити її (в кращому випадку), а в гіршому – стати її «смертним» ворогом.
Але християнство постійно нагадує нам про те, що життя коротке. І весь час потрібно витратити на те, щоб гідно зустрітися з Христом. У цьому його сенс і зміст. А смерть – просто крок назустріч вічності. І жити треба так, щоб цей крок був спрямований у бік Бога. Тоді і боятися не будемо. Взагалі нічого.
Přečtěte si také
Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky
Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.
Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský
Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“.
Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský
Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.
Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví
Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.
Moudré slovo starce Paisije o tom, jak čelit zmatkům v Církvi
Slova starce, která varují před tím, abychom místo pomoci Církvi nepřispívali k jejímu trápení.