В гості до Іллі Муромця: у Києві стартувала акція для дітей-сиріт
– Різдвяні свята – завжди привід для корисного відпочинку. І Паломницький центр влаштовує його для дітей вже не перший рік. Цього року ми вирішили познайомити їх через місто Київ з історією нашої країни, нашою ранньою християнською історією. Для того щоб поїздка була цікавою, тематично ми побудували її навколо давніх переказів та билин. Маршрут отримав відповідну назву – «Билини стародавнього Києва».
– Якими місцями пройдуть екскурсії?
– До всіх маршрутів включена оглядова екскурсія по місту з відвідуванням Старокиївської та Замкової гір і місця Київського Дитинця, збережених залишків оборонних споруд та прогулянка Андріївським узвозом. Буде також відвідування Кирилівської церкви, Києво-Печерської лаври та ближніх печер, де спочивають мощі святого преподобного Іллі Муромця, інших преподобних Печерських, деякі з яких також стали героями казкових оповідань.
Назустріч нам пішли керівники парку «Київська Русь», який знаходиться в 40 кілометрах від столиці. Там на величезній території, практично в масштабі 1 до 1, відтворений культурний та архітектурний образ Дитинця Києва V-XIII століть у часи князя Володимира, князя Ярослава і так далі.
Загалом ми готуємося зустріти понад 250 дітей з різних регіонів України. З Києва буде близько 50 дітей-сиріт, якими опікується громада Андрія-Володимирського храму споруджуваного Кафедрального собору УПЦ. Вік дітей – від 10 до 15 років.
Зустрічати, супроводжувати і всіляко опікувати дітей під час їхнього перебування в Києві будуть співробітники нашого Центру. Програма розписана до дрібниць. Враховуючи, що це зима, ми передбачили не лише екскурсії та харчування, але й просто можливість дітям відігрітися.
– А для дорослих паломників у вашого Центру є різдвяні пропозиції?
– Крім традиційної різдвяної поїздки на Святу Землю (власне, зі Святою Землею і пов'язана подія Різдва Христового), ми щороку організовуємо різдвяні поїздки в країни, які асоціативно можуть бути пов'язані у людини із святкуванням Різдва. Це Прибалтика, наприклад. Може, прямий зв'язок не спостерігається, але емоційна складова явно присутня.
Є програми у Францію, Грецію. Програма, яку ми назвали «Різдво на Дунаї», включає відвідування Угорщини та Австрії. Всі ці поїздки здійснюються в період Різдва Христового за старим стилем.
– Чим туризм відрізняється від паломництва?
– Це, з моєї точки зору, абсолютно два різних процеси. Інтерес туризму – це або відпочинок, або інтелектуальне, естетичне наповнення. Паломництво має на меті інші завдання. Тут естетичне наповнення другорядне, воно поступається місцем духовним потребам віруючих.
Духовна сторона питання – це відвідування місць, пов'язаних з історією християнської Церкви, поклоніння святиням, участь у богослужіннях на святих місцях і молитовне спілкування з віруючими інших помісних православних церков. Це є, з одного боку, древньою традицією Православної Церкви, а з іншого – вираженням її єдності.
– При Паломницькому центрі діє «Паломницький клуб» – для чого він був створений?
– У багатьох учасників наших поїздок виникало бажання продовжувати спілкування після подорожей. Часто усвідомлення побаченого приходить до людини потім – і виникає необхідність обговорити це з однодумцями. Під час зборів члени клубу дивляться фільми, які мають відношення до паломницьких місць. У нас є основне коло учасників – людей 20-25. І, що цікаво, багато хто з них, побувавши у поїздках, тепер самі стали гідами і супроводжують наші групи.
– Чи є задуми щодо подальшого розвитку Паломницького центру?
– Ми найближчим часом хочемо створити підрозділ, який буде займатися організацією поїздок для молоді. У цього напрямку є свої особливості. Ми хочемо цілеспрямовано займатися молодими людьми, студентами, людьми до 35 років. Зараз ми на початковому етапі цього процесу.
Також ми почали активно працювати над зміцненням взаємодії між єпархіальними паломницькими службами. Раніше для цього ми традиційно проводили конференції. А зараз генеруємо нову ідею спілкування людей, які займаються організацією паломницьких поїздок. Це інформаційні поїздки по Україні та ближньому зарубіжжю не для паломників, а для керівників та співробітників паломницьких служб. Це дасть можливість більше дізнатися про нові, перспективні місця.
Тобто ми йдемо від формату конференцій, а віддаємо перевагу неформальному спілкуванню людей. Дві такі поїздки ми вже здійснили. Одна на початку року була в Румунії, а інша, місяць тому – в Закарпатті. Ми отримали масу позитивних емоцій, гарних відгуків і побачили, що цей формат дуже перспективний.
У багатьох єпархіях УПЦ були створені паломницькі відділи. Діють вони і при деяких монастирях. Ми координуємо їхню роботу, щоб вони не діяли роз'єднано. У цьому сенсі ми, швидше, перші серед рівних.
Přečtěte si také
Albánský arcibiskup dává radu nově pokřtěným
Část z rozhovoru americké redakce SPN s albánským arcibiskupem Janem.
Pravoslaví jednoduše: Proč v chrámu nezní varhany, ale pouze lidský hlas?
Vstoupíte-li do pravoslavného chrámu, neuslyšíte varhany ani kytary. Veškeré bohoslužby jsou zpívané. Tento starobylý zvyk není náhodný.
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.