«Християнська душа вміє співчувати»

Усміхнені обличчя, непідробна радість, щирість та захват – ось з чим зустрілись клірики Рівненської єпархії під час доставки різдвяних солодощів для дітей в інтернатні установи краю, у малозабезпечені сім’ї, для онкохворих діточок.


Загалом за період з 8 по 12 січня було роздано близько тисячі подарунків. Їх на парафіях єпархії збирали небайдужі віряни. Започаткували акцію в минулому році і, як показав досвід, православний люд з радістю відгукується на подібні новаторства, тому збирати подарунки було зовсім не складно, розповідає керівник соціального відділу при Рівненській єпархії протоієрей Василь Начев.


«Коли священики з пакетами та коробками, переповненими гостинцями, почали з’їжджатися, я відчув таку радість та гордість за наших вірян, – говорить отець Василь. – Все-таки християнська душа вміє співчувати, вміє творити добро і дбати про нужденних, бідних та немічних. Завдяки людській активності, цьогоріч подарунки отримають ще більше сиріт та хворих. До минулорічного списку ми додали навіть тих, хто давно вже не є дитиною за віковою категорією, тим не менше, теж потребує уваги до себе».
 

Так, одними із перших священики частували гостинцями сиріт із соціального гуртожитку. У ньому живуть юнаки та дівчата, котрі не мають родини, а все їх дитинство минуло в стінах інтернатів.
«Так, вони дорослі, серед них є навіть ті, кому виповнилось 23 роки, але, повірте, вони теж хочуть дива і свята. Сьогодні ви їм це подарували», - звернулась до православних волонтерів соціальний педагог КЗ «Рівненський обласний соціальний гуртожиток» Жанна Захарець.


Священики також відвідали кілька багатодітних сімей, а також родини, котрі виховують діточок з особливими потребами. Варто зауважити, що майже у кожній оселі не просто чекали на подарунки, а хотіли спілкування, духовної поради і настанови.
Протоієрей Сергій Нагай, ділиться враженнями після побаченого: «Особливо вразили чоловік та дружина, котрі у 45 років, одруживши власних дітей, зважились створити будинок сімейного типу та взяти на виховання 14 дітей. Під час спілкування Тамара Лисенко, відтепер багатодітна мама, просила не про подарунки чи якусь фінансову допомогу для них, а про духовну опіку. Адже діти з неблагополучних сімей, до церкви рідні батьки їх ніколи не водили, тому про Бога мало знають. Після такої розмови, розумієш, що в обов’язки священика має входити не тільки ведення Богослужінь та опікування власною паствою, а й допомога молитовна, духовна таким от родинам».


Вперше цього року різдвяна акція від Рівненської єпархії дійшла і до мешканців Мирогощанського будинку інтернату. Нині там виховують 106 дорослих хлопців з вадами розвитку. Як розповів директор Григорій Бургацький, серед вихованців є дуже складні, лежачі чоловіки віком до 25 років. І хоча держава забезпечує заклад харчами в повній мірі, солодощам тут завжди раді.


Попереду ще багато свят, тож акція «Подаруй дитині радість» продовжуватиметься. На черзі відвідини ще п’ятьох інтернатних установ краю та зустрічі з дітьми-інвалідами.

Přečtěte si také

Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?

Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.

Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?

Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?

Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog

Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.

Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný

„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“

Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce

Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá. 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?

Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?