28 січня Церква вшановує пам'ять преподобного Павла Фівейського
Оселившись у печері біля підніжжя гори, преподобний Павло, нікому невідомий, прожив у ній 91 рік, невпинно молячись Богові вдень і вночі. Харчувався він фініками та хлібом, який приносив йому ворон, одежею з пальмового листя захищався від холоду та спеки. За промислом Божим, вже незадовго до кончини преподобного Павла, Бог відкрив про нього преподобному Антонію Великому, який також подвизався у Фіваїдській пустелі.
Одного разу святому Антонію прийшла думка, що навряд чи є інший такий пустельник, як він, і тоді він почув голос: «Антоній, є раб Божий, який досконаліший від тебе і перший від тебе оселився тут у пустелі. Іди в глибину її і знайдеш його». Антоній пішов і знайшов печеру святого Павла. Показавши Антонію урок смирення, преподобний Павло вийшов йому назустріч. Старці назвали один одного по імені, обнялися і довго розмовляли. Під час бесіди прилетів ворон і приніс їм обом хліб. Преподобний Павло відкрив преподобному Антонію наближення своєї кончини і заповів поховати його.
Упокоївся святий Павло під час молитви, стоячи на колінах. Преподобний Антоній бачив, як його свята душа в оточенні Ангелів, пророків і апостолів, сходила до Бога. Два лева прибігли з пустелі та кігтями вирили могилу. Преподобний Антоній поховав святого старця і, взявши його одежу з пальмового листя, пішов у свою обитель. Одежу цю преподобний Антоній зберігав, як найбільшу святиню, і одягав лише два рази на рік – на Пасху і П'ятидесятницю.
Упокоївся преподобний Павло Фівейський у 341 році, коли йому було 113 років. Він не заснував жодної обителі, але незабаром після його смерті з'явилося багато наслідувачів його життя, і покрили пустелю обителями. Преподобний Павло вважається батьком православного чернецтва.
У ХІІ столітті тіло святого Павла, з волі імператора Мануїла (1143-1180), було перенесене до Царгорода і покладене в Перівлептській обителі Пресвятої Богородиці. Згодом воно було перенесене у Венецію і, нарешті, в Угорщину в Офеї; частина глави його знаходиться в Римі.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.