10 висловлювань Святих Отців про любов до ближнього
«Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!
Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
По тому пізнають усі, що ви учні Мої,
як будете мати любов між собою»
(Ів. 13, 34,35)
Душа християнина, народжена від Духа («Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Ів. 3:6)), покликана до самовідданої і жертовної любові, яку показав Сам Господь.
Покликання до такої любові і самопожертви вимагає від християнина постійного духовного вдосконалення.
Душа православної людини прагне до такої любові, але світ, в якому вона живе, сповнений пристрастей і спокус. Досвід Святих отців, який дбайливо зберігається Православною Церквою, допомагає тому, хто йде цим нелегким шляхом.
***
«Той, хто бажає стяжати любов, повинен відкинути всякий лихий і немирний помисел, не кажучи вже про справи та слова, повинен прощати всім образи, справедливі й несправедливі».«Треба любити кожну людину, вбачаючи в ній образ Божий, незважаючи на її вади. Не можна холодністю відстороняти від себе людей».
Преподобний Никон Оптинський
***
«Не шукай любові в інших до себе, а шукай її в собі, не тільки до близьких, але й до ворогів».Преподобний Макарій Оптинський
***
«Утримуватися від слів, образливих для ближнього, так само приємно Богу, як славословити Його невпинно».«Не чекай, аби інший проявив до тебе любов, але сам прагни до нього і почни перший, тому що тоді ти матимеш нагороду і за його любов».
Святитель Іоанн Златоуст
***
«Таємниця любові до людини починається в той момент, коли ми на неї дивимося без бажання нею володіти, без бажання над нею володарювати, без бажання якимось чином скористатися її дарами або її особистістю, – тільки дивимось і вражаємось тій красі, що нам відкрилась».Митрополит Антоній Сурозький
***
«Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). «Якщо хтось почує прикре слово, і замість того, щоб відповісти подібною ж образою, подолає себе і промовчить, або, будучи обдуреним, перенесе це і не помститься обманщику, – то він цим покладе душу свою за ближнього».
Авва Пімен
***
«Не проміняй любові до брата твого на любов до якої-небудь речі, тому що любов'ю до брата ти стяжав всередині себе Того, Хто є дорогоціннішим за все в світі. Залиш мале, щоб набути велике; знехтуй зайвим і нічого не значущим, щоб придбати багатоцінне».Преподобний Ісаак Сирін
***
«Що властиве любові до ближнього? Шукати не своїх вигод, але душевної та тілесної користі улюбленого. Хто любить ближнього, той сповнює свою любов до Бога, тому що Бог його милосердя переносить на Самого Себе».Святитель Василій Великий
***
«Я ніколи не бажав справи, корисної мені і некорисної братові моєму, віруючи, що придбання брата є моє придбання».Слова невідомого старця з «Отечник», укладач Свт. Брянчанінов
***
«Не шукайте та не чекайте любові від людей; всіма силами шукайте і вимагайте від себе любові і співчуття до людей».Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
Přečtěte si také
Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?
Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.
Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?
Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?
Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog
Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.
Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný
„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“
Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce
Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá.
Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?
Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?