10 висловлювань Святих Отців про любов до ближнього
«Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!
Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
По тому пізнають усі, що ви учні Мої,
як будете мати любов між собою»
(Ів. 13, 34,35)
Душа християнина, народжена від Духа («Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Ів. 3:6)), покликана до самовідданої і жертовної любові, яку показав Сам Господь.
Покликання до такої любові і самопожертви вимагає від християнина постійного духовного вдосконалення.
Душа православної людини прагне до такої любові, але світ, в якому вона живе, сповнений пристрастей і спокус. Досвід Святих отців, який дбайливо зберігається Православною Церквою, допомагає тому, хто йде цим нелегким шляхом.
***
«Той, хто бажає стяжати любов, повинен відкинути всякий лихий і немирний помисел, не кажучи вже про справи та слова, повинен прощати всім образи, справедливі й несправедливі».«Треба любити кожну людину, вбачаючи в ній образ Божий, незважаючи на її вади. Не можна холодністю відстороняти від себе людей».
Преподобний Никон Оптинський
***
«Не шукай любові в інших до себе, а шукай її в собі, не тільки до близьких, але й до ворогів».Преподобний Макарій Оптинський
***
«Утримуватися від слів, образливих для ближнього, так само приємно Богу, як славословити Його невпинно».«Не чекай, аби інший проявив до тебе любов, але сам прагни до нього і почни перший, тому що тоді ти матимеш нагороду і за його любов».
Святитель Іоанн Златоуст
***
«Таємниця любові до людини починається в той момент, коли ми на неї дивимося без бажання нею володіти, без бажання над нею володарювати, без бажання якимось чином скористатися її дарами або її особистістю, – тільки дивимось і вражаємось тій красі, що нам відкрилась».Митрополит Антоній Сурозький
***
«Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). «Якщо хтось почує прикре слово, і замість того, щоб відповісти подібною ж образою, подолає себе і промовчить, або, будучи обдуреним, перенесе це і не помститься обманщику, – то він цим покладе душу свою за ближнього».
Авва Пімен
***
«Не проміняй любові до брата твого на любов до якої-небудь речі, тому що любов'ю до брата ти стяжав всередині себе Того, Хто є дорогоціннішим за все в світі. Залиш мале, щоб набути велике; знехтуй зайвим і нічого не значущим, щоб придбати багатоцінне».Преподобний Ісаак Сирін
***
«Що властиве любові до ближнього? Шукати не своїх вигод, але душевної та тілесної користі улюбленого. Хто любить ближнього, той сповнює свою любов до Бога, тому що Бог його милосердя переносить на Самого Себе».Святитель Василій Великий
***
«Я ніколи не бажав справи, корисної мені і некорисної братові моєму, віруючи, що придбання брата є моє придбання».Слова невідомого старця з «Отечник», укладач Свт. Брянчанінов
***
«Не шукайте та не чекайте любові від людей; всіма силами шукайте і вимагайте від себе любові і співчуття до людей».Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.
Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta
Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.