10 висловлювань Святих Отців про любов до ближнього
«Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!
Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
По тому пізнають усі, що ви учні Мої,
як будете мати любов між собою»
(Ів. 13, 34,35)
Душа християнина, народжена від Духа («Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Ів. 3:6)), покликана до самовідданої і жертовної любові, яку показав Сам Господь.
Покликання до такої любові і самопожертви вимагає від християнина постійного духовного вдосконалення.
Душа православної людини прагне до такої любові, але світ, в якому вона живе, сповнений пристрастей і спокус. Досвід Святих отців, який дбайливо зберігається Православною Церквою, допомагає тому, хто йде цим нелегким шляхом.
***
«Той, хто бажає стяжати любов, повинен відкинути всякий лихий і немирний помисел, не кажучи вже про справи та слова, повинен прощати всім образи, справедливі й несправедливі».«Треба любити кожну людину, вбачаючи в ній образ Божий, незважаючи на її вади. Не можна холодністю відстороняти від себе людей».
Преподобний Никон Оптинський
***
«Не шукай любові в інших до себе, а шукай її в собі, не тільки до близьких, але й до ворогів».Преподобний Макарій Оптинський
***
«Утримуватися від слів, образливих для ближнього, так само приємно Богу, як славословити Його невпинно».«Не чекай, аби інший проявив до тебе любов, але сам прагни до нього і почни перший, тому що тоді ти матимеш нагороду і за його любов».
Святитель Іоанн Златоуст
***
«Таємниця любові до людини починається в той момент, коли ми на неї дивимося без бажання нею володіти, без бажання над нею володарювати, без бажання якимось чином скористатися її дарами або її особистістю, – тільки дивимось і вражаємось тій красі, що нам відкрилась».Митрополит Антоній Сурозький
***
«Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). «Якщо хтось почує прикре слово, і замість того, щоб відповісти подібною ж образою, подолає себе і промовчить, або, будучи обдуреним, перенесе це і не помститься обманщику, – то він цим покладе душу свою за ближнього».
Авва Пімен
***
«Не проміняй любові до брата твого на любов до якої-небудь речі, тому що любов'ю до брата ти стяжав всередині себе Того, Хто є дорогоціннішим за все в світі. Залиш мале, щоб набути велике; знехтуй зайвим і нічого не значущим, щоб придбати багатоцінне».Преподобний Ісаак Сирін
***
«Що властиве любові до ближнього? Шукати не своїх вигод, але душевної та тілесної користі улюбленого. Хто любить ближнього, той сповнює свою любов до Бога, тому що Бог його милосердя переносить на Самого Себе».Святитель Василій Великий
***
«Я ніколи не бажав справи, корисної мені і некорисної братові моєму, віруючи, що придбання брата є моє придбання».Слова невідомого старця з «Отечник», укладач Свт. Брянчанінов
***
«Не шукайте та не чекайте любові від людей; всіма силами шукайте і вимагайте від себе любові і співчуття до людей».Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
Přečtěte si také
Sociální sítě a děti: světový zákaz nabírá na síle. Co na to říká církev?
Děti nemají dostatečnou duchovní zralost na to, aby zvládly to, co sociální sítě dělají s mozkem," varují pravoslavné farnosti. Funguje australský zákaz? A co na to věda a zákonodárci?
Pravoslaví v každodenním životě: Svěcená voda – co s ní?
Svěcená voda není ozdoba do skříňky. Je to prostředek Boží blahodati – a církev ji dává proto, aby se používala.
Pravoslaví jednoduše: Proč mají pravoslavní křesťané církevní jméno?
Při křtu dostává každý pravoslavný křesťan jméno světce. Co znamená a proč se liší od jména v občanském průkazu?
Velký čtvrtek: tajemství Eucharistie a zrada v Getsemanské zahradě
Čtvrtý den Strastného týdne nás staví před dvě nesmiřitelná tajemství: Kristus se dává jako pokrm věčného života – a Jidáš upevňuje své rozhodnutí zradit. Která z těchto cest je naší?
Mezinárodní den Romů a pravoslavná misie v osadách
Dnes je Mezinárodní den Romů. Co stojí za tímto svátkem a jak vypadá pravoslavná misie přímo v srdci romské komunity na Slovensku?
Velká středa: dva obrazy, dvě cesty – pokání hříšnice a zrada Jidáše
Uprostřed Velkého týdne staví církev před věřící zrcadlo: na jedné straně nezištná láska kajícnice, na druhé zrada za třicet stříbrných. Která z těchto cest je naší?