17 лютого Церква вшановує пам'ять преподобного Ісидора Пелусіота
Ще юнаком він покинув світ і пішов у Єгипет на Пелусіотську гору, яка стала місцем його чернечих подвигів. Духовна мудрість і суворий аскетизм преподобного Ісидора в поєднанні з широкою обізнаністю та природним знанням людської душі дозволили йому в короткий час здобути повагу і любов ченців.
Вони обрали його своїм настоятелем і звели в сан пресвітера. Наслідуючи приклад святителя Іоанна Златоуста, якого йому довелося бачити і чути під час подорожі до Константинополя, преподобний Ісидор присвятив себе переважно християнській проповіді, тій «практичній філософії», яка, за його власними словами, є «фундаментом будівлі і самою будівлею», в той час як логіка «є її прикрасою», а «споглядання – вінцем». Він був учителем і безвідмовним порадником для всіх, хто звертався до нього по духовну підтримку – будь то проста людина, вельможа, єпископ, патріарх Александрійський або сам імператор.
Після нього залишилося близько 10 000 листів, з яких до нас дійшло 2090. Велика частина цих листів містить глибокі за Богословським наповненням і, водночас, морально повчальні тлумачення Священного Писання. Тут преподобний Ісидор виступає як кращий учень святителя Іоанна Златоуста.
Любов та відданість преподобного Ісидора до святого Іоанна Златоустого проявились у рішучих діях на захист святого Іоанна під час гоніння на нього імператриці Євдоксії та архієпископа Феофіла. Після смерті святителя, преподобний Ісидор переконав наступника Феофіла, святого Кирила Александрійського, вписати ім'я святого Іоанна Златоуста в церковні диптихи як сповідника.
З ініціативи преподобного Ісидора був скликаний III Вселенський Собор в Ефесі (431), на якому було засуджено лжевчення Несторія про Особу Іісуса Христа.
Преподобний Ісидор досяг глибокої старості і помер близько 436 року. Церковний історик Євагрій (VI століття) про преподобного Ісидора пише, що «життя його здавалося всім життям ангельським на землі». Інший історик Никифор Калліст (ХІ ст.), так вихваляє преподобного Ісидора: «Він був живим і одухотвореним стовпом чернечих статутів і Божественного бачення і найвищим взірцем найтеплішого наслідування і вчення духовного».
Přečtěte si také
Panychida v katedrále Sioni: 40 dní od odchodu patriarchy Eliáše II.
V katedrále Sioni sloužil posvátnou liturgii za zesnulého patriarchu místodržitel patriarchálního trůnu metropolita Šio a další biskupové.
Stanislav Přibyl novým pražským arcibiskupem
Nový pražský arcibiskup Stanislav Přibyl převzal při slavnostní mši úřad od Jana Graubnera. Bohoslužby se účastnily stovky hostů včetně prezidenta. Svou službu chce konat v duchu svatého Vojtěcha.
V OSN selhal pokus o legalizaci mezinárodního práva na potrat
Vatikán a řada dalších delegací zablokovaly rezoluci OSN kvůli sporným termínům o „reprodukčních právech“.
V Tbilisi byla otevřena výstava věnovaná patriarchovi Eliášovi II.
Expozice připomíná jeho život, službu církvi i odkaz pro gruzínskou společnost.
Útok na pravoslavný chrám v Záhřebu – dojmy pravoslavného Záhřebčana
V noci z 22. na 23. dubna 2026 došlo v Záhřebu k útoku na katedrální chrám Srbské pravoslavné církve. Člen této farnosti, Marko Princ, poskytl svůj pohled na událost.
Na Athosu zaznamenávají prudký nárůst počtu poutníků, uvedl správce Athosu
Kvůli válkám a nestabilitě vzrostl počet poutníků na Athos až na 1500 lidí denně, což vytváří tlak na monastýry i infrastrukturu mnišského státu.