20 лютого Церква вшановує пам'ять святителя Парфенія, єпископа Лампсакійського

Святитель Парфеній, єпископ Лампсакійський, був родом з міста Мелітополя (Мала Азія), де його батько Христофор служив дияконом. Юнак не був навчений грамоті, але добре засвоїв Божественне Писання, будучи присутнім в храмі при богослужіннях.

У нього було добре серце і, займаючись рибальством, виручені гроші він роздавав убогим. Сповнений благодаті Божої, святий Парфеній з 18-ти років іменем Христовим лікував хвороби, виганяв бісів і творив інші чудеса.

Дізнавшись про доброчесне життя юнака, Мелітопольський єпископ Филип дав йому освіту та висвятив у пресвітера.

В 325 році, за царювання Костянтина Великого, архієпископ Кизичеський Ахіллій поставив його єпископом міста Лампсака (Мала Азія). У місті було безліч язичників, і святитель став старанно поширювати віру у Христа, стверджуючи її з волі Божої багатьма чудесами і зціленнями хворих.

Люди почали відходити від язичницьких вірувань, і тоді святитель Парфеній вирушив до царя Костянтина Великого із проханням дати йому владу руйнувати ідольські капища та будувати на їхньому місці християнські храми. Цар прийняв святителя з честю, дав йому грамоту на руйнування капищ та забезпечив засобами для будівництва храму. Повернувшись в Лампсак, святитель Парфеній наказав зруйнувати ідольські капища і посеред міста спорудити прекрасний Божий храм.

Знайшовши на одному з розорених капищ великий камінь, зручний для улаштування святого престолу в храмі, святитель наказав обробити його і відвезти на будівництво церкви. За злобою диявола, який розлютився за взятий з капища камінь, візок перекинувся і каменем вбило візничого Євтихіана. Святий Парфеній воскресив його своєю молитвою і посоромив диявола, який хотів перешкодити Божій справі.

Милосердя святителя було таке велике, що він не відмовляв у зціленні жодному з безлічі тих людей, хто приходили до нього або зустрічалися йому на дорогах, що страждали від тілесних недугів і були одержимі нечистими духами. Народ перестав звертатися до лікарів, бо всі хвороби, в Ім'я Господа Іісуса Христа, безоплатно зцілював святий Парфеній.

Великою силою Імені Христового вигнав святитель безліч бісів з людей, будинків, морських вод. Коли святитель виганяв біса з однієї людини, одержимої ним з дитинства, нечистий дух став просити святого дати йому інше місце проживання. Святий пообіцяв вказати таке місце і, відкривши уста свої, сказав бісу: «Увійди та живи у мені». Диявол, наче обпалений вогнем, заволав: «Як я увійду в дім Божий?» і зник у місцях пустельних і непрохідних. Нечистий дух, вигнаний святителем з будинку, де виготовлялися царські порфіри, кричав привселюдно, що Божественний вогонь жене його в огняне пекло. Так, розкриваючи людям велику силу віри в Христа, святитель навернув безліч ідолопоклонників до істинного Бога.

Святитель Парфеній помер мирно і був урочисто похований поруч з соборною церквою Лампсака, у збудованій ним самим каплиці.

Kněz po srážce vlaků ve Španělsku: Otče, obejměte mě, jsem naživu

Římskokatolický kněz José Miguel Fernández pomáhal obětem tragické srážky vlaků ve Španělsku. Zraněným poskytoval útěchu a podporu.

Patriarcha Bartoloměj se zúčastnil oslav vzniku Turecké republiky

Ekumenický patriarcha Bartoloměj přijal pozvání prezidenta Recepa Tayyipa Erdoğana na slavnostní večeři v Ankaře u příležitosti státního svátku.

Badatel zkoumá starověké svědectví o Kristově zmrtvýchvstání

Španělský badatel porovnal starověké texty židovského historika Josepha Flavia a zkoumá, zda obsahují původní svědectví o Ježíšově zmrtvýchvstání.

Papež Lev XIV. představil pět etických zásad pro umělou inteligenci

Papež Lev XIV. upozornil na rizika umělé inteligence a představil pět zásad, které mají zajistit ochranu lidské důstojnosti a odpovědné využívání technologií.

Synod Polské pravoslavné církve jednal o jednotě i vnitřních otázkách

Polská pravoslavná církev se zabývala rozdělením světového pravoslaví kvůli situaci na Ukrajině, náboženskou výukou i otázkami církevní praxe.

Patriarcha Theofilos promluvil o zprostředkování míru mezi Ukrajinou a Ruskem

Jeruzalémský patriarcha označil úsilí o nastolení míru za duchovní povinnost náboženských představitelů.