Предстоятель УПЦ розповів, чому Церква згадує про Страшний Суд перед початком Великого посту (ВІДЕО)

Від усього гріховного – того, чого людина насправді не хоче мати, позбавляє жертовна любов до ближніх. Про це сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій 19 лютого, під час своєї недільної проповіді у неділю про Страшний Суд, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Предстоятель розповів, чому Свята Церква згадує про Страшний Суд перед початком Святого Великого посту.

Його Блаженство нагадав слова Спасителя світу про Його праведний Суд, на якому кожен відповідатиме перед Господом в першу чергу за справи прояву любові до ближнього: той, хто творив милосердя в ім'я Христа, успадкує вічне Царство, а той, хто уникав цього – розділить долю падших ангелів.

«Так Спаситель описує в Євангелії той страшний час, дуже відповідальний час великого Страшного Суду, – зазначив Блаженніший владика. – Уважно читаючи ці слова, ми бачимо, що будемо судимі за те, що робили чи не робили справи духовної, християнської любові».

Сам Господь показав нам приклад такої любові. «Коли Він прийшов до нас, падших, похмурих, зневірених і врятував нас, то проявив Свою любов і наказав нам, щоб ми також любили один одного. Це і є та ознака, за якою можна визначити, чия людина – Божа чи не Божа», – сказав Митрополит Онуфрій.

Для того щоб стяжати таку любов, людині потрібно здійснити певну роботу над собою. «Чому Свята Церква згадує про Страшний Суд перед Святим Великим постом? Здавалося б, на Суді не питатимуть – ти постився, молився, робив поклони, відвідував храм, каявся? Все те, про що я тільки що згадав – молитва, піст, покаяння, поклони, відвідування храму, примушування себе до терпіння – є засобами до досягнення любові».

За словами Архіпастиря, кожна людина покликана до того, щоб прагнути уподібнитися Богові. «Той, хто любить свого ближнього, уподібнюється Богу, тому що Він і є Любов, – продовжив він. – Мається на увазі не звичайна любов, яку має батько до сина, наприклад, або наречений до нареченої, а любов жертовна, духовна жертовна любов».

Предстоятель пояснив, що така любов – безпристрасна і повинна бути спрямована на кожну людину, яка потребує нашої допомоги. «Можливо людина нам не подобається своїм зовнішнім виглядом, своїм характером, звичками, але якщо вона потребує нашої допомоги, а ми можемо їй допомогти, то повинні це зробити. Таку любов Бог проявляє до нас всіх».

Він підкреслив, що «якщо буде між нами любов, то у нас не буде ані злості, ані ненависті, не буде між нами ані бійок, ані воєн – всього того, що людина насправді не хоче мати».

Часто люди, піддаючись гріховним спокусам, отримують навіть задоволення від того, що їм шкодить. «Ми не любимо наслідків гріха, а сам гріх ми іноді любимо. Ми повинні ненавидіти гріх і ухилятися від нього. І це буде той шлях, на якому ми будемо завжди збагачуватися Божественною любов'ю, яка приведе нас до вічного життя у Христі Іісусі Господі нашому».

Kněz po srážce vlaků ve Španělsku: Otče, obejměte mě, jsem naživu

Římskokatolický kněz José Miguel Fernández pomáhal obětem tragické srážky vlaků ve Španělsku. Zraněným poskytoval útěchu a podporu.

Patriarcha Bartoloměj se zúčastnil oslav vzniku Turecké republiky

Ekumenický patriarcha Bartoloměj přijal pozvání prezidenta Recepa Tayyipa Erdoğana na slavnostní večeři v Ankaře u příležitosti státního svátku.

Badatel zkoumá starověké svědectví o Kristově zmrtvýchvstání

Španělský badatel porovnal starověké texty židovského historika Josepha Flavia a zkoumá, zda obsahují původní svědectví o Ježíšově zmrtvýchvstání.

Papež Lev XIV. představil pět etických zásad pro umělou inteligenci

Papež Lev XIV. upozornil na rizika umělé inteligence a představil pět zásad, které mají zajistit ochranu lidské důstojnosti a odpovědné využívání technologií.

Synod Polské pravoslavné církve jednal o jednotě i vnitřních otázkách

Polská pravoslavná církev se zabývala rozdělením světového pravoslaví kvůli situaci na Ukrajině, náboženskou výukou i otázkami církevní praxe.

Patriarcha Theofilos promluvil o zprostředkování míru mezi Ukrajinou a Ruskem

Jeruzalémský patriarcha označil úsilí o nastolení míru za duchovní povinnost náboženských představitelů.