У чому сенс не їсти в піст?

Останнім часом все частіше в інформаційному просторі, та й просто у розмовах простих людей можна зустріти або почути сентенцію про те, що в піст головне – це духовна утриманість, і при цьому абсолютно не є важливим, що саме ти їси. Все частіше зустрічаються слова нині покійного Блаженнішого Митрополита Володимира: «У піст головне – не їсти один одного». Це висловлювання владики використовують, на жаль, не для того, щоб не засуджувати або не гніватися на ближнього, а саме в цьому його сенс, але для того, щоб виправдати свою байдужість до харчових особливостей Великого посту. Тому, як нам здається, вже давно назріла необхідність пояснити в першу чергу нецерковним людям, навіщо ми постуємо і яке значення мають всі ці «харчові обмеження» взагалі.

Так, ніхто і ніколи не буде сперечатися з тим, що їжа «не наближує людину до Бога». Так говорив апостол Павло. Абсолютно очевидно, що піст – це час, який відводиться Церквою для певних духовних зусиль. Сенс посту не просто в тому, щоб покращити свій духовний стан за допомогою якихось дій. Адже хтось для цього піде на службу, «щоб полегшало», а хтось – на концерт класичної музики або в музей – «щоб отримати духовну їжу». Можна сміливо стверджувати, що ні служба, ні музей анітрохи не поліпшать духовного стану людини, якщо не буде... покаяння. Тож сенс посту в першу чергу в покаянні.

І ось, як не дивно, саме тут нам може допомогти їжа. Або – її відсутність. Справа в тому, що покаяння – це не просто відчуття своєї гріховності. Це цілий процес преображення людини, в основі якого стоїть любов до Бога. Звичайно, можна каятися і без любові, але тоді це буде називатися жалем. А ось любити без свободи – не можна. Свобода може з'явитися лише тоді, коли кожен з нас матиме можливість вибору – зробити так чи інакше. Саме тому Бог дає Адаму і Єві заповідь «не куштувати від древа пізнання добра і зла». Зауважте, що ця найперша заповідь – заповідь посту. Чому? По-перше, «не куштувати» – легко. А по-друге, якщо людина не зможе керувати своїм шлунком, то про серце й мови бути не може. Погодьтеся, не дратуватися та не дивитися телевізор набагато важче, ніж не їсти м'яса або не пити молока. Тілесний піст – це серйозна перевірка наших можливостей і випробування для нашої свободи. Як ми її використовуємо? Чи зможемо в ім'я вищих, небесних, цінностей відмовитися від нижчих, земних, задоволень? Ось питання, на яке повинен відповісти піст.

А розмови про те, що «харчове утримання» – це щось непотрібне, найчастіше ведуть люди, які не пробували ні постувати, ні не злитись. А спробувати варто. Дасть Бог, і вийде.

Глава Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрит Віктор (Коцаба).

КП в Україні

Přečtěte si také

Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky

Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.

Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský

Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“. 

Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský

Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.

Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví

Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.

Svatý Ivan Český

Život sv. Ivana Českého.

Moudré slovo starce Paisije o tom, jak čelit zmatkům v Církvi

Slova starce, která varují před tím, abychom místo pomoci Církvi nepřispívali k jejímu trápení.