Після смерті Христос потрапив у пекло
Але, як мені здається, на цьому тлі тьмяніють інші події, пов'язані з подвигом Христа Спасителя. Зрада, суд у Анни і Каяфи, суд у Понтія Пілата, розп'яття і смерть – ще якось помічаються нами. Але ось день, коли Іісус був у гробі, тобто день суботній, в кращому випадку торкнеться периферії нашої свідомості, а в гіршому – зовсім зникне в круговороті передпасхальних турбот.
Проте святі отці з особливою силою підкреслювали важливість цього дня: «Великий день тієї Суботи», – говорить нам Церква в одному зі своїх піснеспівів. У чому ж великість цієї «преблагословенної Суботи»?
Справа в тому, що до приходу у світ Христа Спасителя людина після своєї смерті могла потрапити лише в одне місце – пекло, або шеол. Причому це стосувалося всіх без винятку людей, у тому числі праведників. Логіка була проста: смерть – це наслідок гріха, а раз так, то всі перебувають у владі сатани. Святий пророк і псалмоспівець Давид в прекрасних словах описав весь жах такої долі: «у шеолі хто сповідається Тобі?». Відчай і розуміння того, що на них чекає після смерті, спонукало праведників Старого Завіту з особливою надією сподіватися на Месію, Який позбавить їх від перебування в пеклі. П'ять тисяч років людство знемагало під владою сатани, якому діставались усі – і праведники, і грішники...
Але ось прийшов Христос. Прийшов у смиренні, у приниженні, прийшов так, що, на глибоке переконання святих отців, сатана не впізнав Його. Христос жив серед людей, навчав, проповідував, зціляв. І коли Він добровільно обрав смерть, сатана подумав, що і Христос має гріх і повинен зійти у пекло... Але диявол помилився, тому що Господь – безгрішний! А значить, зійшовши в пекло, Він зруйнував його вщент і вивів звідти всіх праведників Старого Завіту. Відтепер не тільки смерті немає, але й пекло більше не може втримати у своїй владі тих, хто опинився там. Тому Церква молиться за померлих. Пекло – це вільний вибір тих, хто відмовився жити без Бога.
Таким чином, Велика субота – це початок нашого визволення від влади диявола, це звільнення від пекельних пут та дарування спокою тим, хто так сильно на нього чекає. З наступаючим Воскресінням Христовим всіх вас!
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.
Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta
Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.