Єпископ – це той, хто ділиться Любов'ю
Святитель Григорій Богослов наголошував, що сан єпископа має «завидну і небезпечну висоту». Цими словами великий учитель нашої Церкви говорить, що окрім зовнішнього, красивого і урочистого архієрейського служіння є ще й внутрішнє, нікому не видиме. Можна з упевненістю говорити, що саме це, внутрішнє, сповнене духовним вдосконаленням себе та боротьби із пристрастями служіння і є головним ділом єпископа. Як, втім, і будь-якого християнина.
За вченням Церкви єпископ – це образ Самого Христа Спасителя. І як Христос поніс на Собі наші гріхи, точно так само, за словом Ісидора Пелусіота, єпископ повинен нести на собі немочі своєї пастви. Це означає, що він повинен бути максимально близький до тих людей, яких йому вручив Христос. Він повинен знати про проблеми, з якими стикається його паства, повинен відчувати і співпереживати її болю, поділяти з нею радість і скорботу. І разом з тим повинен завжди пам'ятати: шлях істинного послідовника Христового завжди лежить через Голгофу. І буває так, що ті, хто сьогодні кричить «Осанна!», завтра може кричати «Розіпни його!».
Це тим більше актуально для тих умов, в яких належить служити сучасному єпископу. Україна, роздирається внутрішніми протиріччями, разом з тим перебуває в стані збройного конфлікту в Донбасі. Рівень агресії і злості в нашому суспільстві вже давно перевищив всі допустимі норми. Люди ненавидять один одного через різні політичні або світоглядні погляди. У цій ситуації не лише єпископ, але й кожен християнин повинен знаходити потрібні слова, щоб примирити ворогуючих і навчити любові тих, хто ненавидить.
Тому головним завданням як християнина, так і єпископа можна вважати постійне духовне вдосконалення, яке має допомогти всім нам на досвіді пізнати Любов Божу до людини, для того щоб ми могли поділитися цим досвідом з іншими.
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.
Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta
Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.