22 червня Церква вшановує святителя Кирила, архієпископа Олександрійського

Святитель Кирил, архієпископ Олександрійський, видатний борець за Православ'я і великий вчитель Церкви, походив із знатної та благочестивої християнської родини.

Він вивчив світські науки, у тому числі й філософію, але найбільше прагнув здобути знання Священного Писання та істин християнської віри. В юності святий Кирил вступив у скит святого Макарія в Нітрійських горах, де пробув шість років. Патріарх Олександрійський Теофіл (385-412) висвятив його у сан диякона, зарахував до кліру і, бачачи його обдарованість, доручив промовляти проповіді.

Після смерті Патріарха Феофіла святий Кирил одностайно був обраний на патріарший престол Олександрійської Церкви та очолив боротьбу з єрессю Новаціана, що розповсюдилася в Олександрії, який учив, що християни, які відпали під час гонінь від Церкви, не можуть бути знову прийняті нею

Святитель Кирил, бачачи безрезультатність умовляння єретиків, домігся їхнього вигнання з Олександрії. Більш небезпечними для Церкви були іудеї, що неодноразово проводили бунти, які супроводжувалися звірячими вбивствами християн. Святителю довелося довго боротися з цим. Щоб покінчити ще й із залишками язичництва, святитель вигнав бісів із стародавнього язичницького капища і влаштував на тому місці храм. Сюди були перенесені мощі святих безсрібників Кира та Іоанна. Ще важча боротьба чекала на святителя з виниклою несторіанською єрессю.

Святитель направив кліру Константинопольської Церкви послання проти несторіанства, а святому благовірному царю Феодосію Молодшому – два трактати з викриттям єресі. Писав святитель Кирил й іншим Церквам – Папі Целестину та іншим Патріархам, а також ченцям деяких монастирів, попереджаючи про виникнення небезпечної єресі.

Несторій почав відкрите гоніння на православних. У його присутності один з його прихильників, єпископ Дорофей, з церковної кафедри проголосив анафему тим, хто називає Пресвяту Діву Марію Богородицею.

Несторій ненавидів святителя Кирила і в своїх доносах зводив на нього всякі наклепи та вигадки, називаючи єретиком. Святитель всіма силами продовжував захищати Православ'я. Становище загострилося настільки, що постала необхідність у скликанні Вселенського Собору, який відкрився в 431 році в місті Ефесі. На Собор прибуло 200 єпископів від усіх Християнських Церков. Несторій, очікуючи прибуття єпископа Антіохійського Іоанна та інших сирійських єпископів, не погоджувався на відкриття Собору. Але отці Собору почали засідання.

Головував Олександрійський Патріарх, святитель Кирил. Розглянувши вчення Несторія, Собор засудив його як єресь. Несторій не підкорився Собору, а єпископ Іоанн, що прибув, відкрив беззаконний собор, який проголосив святителя Кирила єретиком. Смута збільшувалася. За велінням імператора архієпископи Кирил Олександрійський та Мемнон Ефеський були ув'язнені. Цій же мірі був підданий і Несторій.

Незабаром святителі Кирил і Мемнон були звільнені, і засідання Собору продовжилися. Несторій, котрий не підкорився визначенню Собору, був позбавлений сану і за велінням імператора засланий у віддалене місце Сасим, в Лівійській пустелі, де він помер у важких муках: його язик, що хулив Матір Божу, спіткала кара – в ньому завелися черв'яки. Визначення Ефеського Собору підписали також єпископ Іоанн Антіохійський та інші сирійські єпископи.

Святитель Кирил керував Олександрійською Церквою 32 роки: до кінця його плідної діяльності паства була очищена від єретиків.

Помер святитель Кирил у 444 році, залишивши багато творінь. Особливо слід відзначити Тлумачення на Євангелія від Луки, від Іоанна, Послання апостола Павла до Коринтян і Євреїв, а також апологію на захист християнства проти імператора Юліана Відступника (361-363). Величезне значення мають п'ять книг проти Несторія, праця про Пресвяту Трійцю, під назвою «Скарб», написана проти Арія і Євномія, і два догматичні твори про Пресвяту Трійцю, що відрізняються точністю викладу Православного вчення про Походження Святого Духа.

Přečtěte si také