26 червня Церква вшановує святу мученицю Акилину

Свята мучениця Акилина, уродженка фінікійського міста Бібла, постраждала при імператорі Діоклітіані.

Батьки виховали її в християнському благочесті. Коли дівчинці було всього 12 років, Акилина переконувала одноліток-язичниць звернутися до Христа. Один із слуг царського намісника Волусіана доніс, що вона вчить своїх одноліток не шанувати релігію батьків.

Свята отроковиця твердо визнала перед намісником свою віру в Христа і сказала, що не відречеться від Нього. Волусіан намагався вмовляннями і ласкою вплинути на юну сповідницю, але, бачачи її твердість, велів піддати катуванням.

Святу Акилину били по обличчю, а потім, оголивши, бичували. Знущаючись, мучитель питав: «Де ж твій Бог? Нехай прийде і забере тебе з моїх рук». Свята відповідала: «Господь невидимо зі мною, і чим більше я страждаю, тим більше Він дає мені сил і терпіння».

Розпеченими прутами мучениці через вуха просвердлили голову. Свята мучениця впала замертво. Мучитель вирішив, що дівчинка дійсно померла, і наказав викинути її тіло на поживу псам за містом. Вночі святій Акилині з'явився Ангел, торкнувся її і сказав: «Встань і будь здорова. Іди і викрий Волусіана, бо як він сам, так і наміри його нікчемні перед Богом».

Мучениця, підносячи хвалу Богові, встала неушкодженою, пішла до палацу намісника і постала перед Волусіаном. Побачивши святу Акилину, переляканий Волусіан  покликав слуг та звелів стерегти її до ранку. Зранку він виніс святій Акилині смертний вирок як чарівниці, що не підкоряється царським наказам. Коли святу вели на страту, вона молилася і дякувала Богу, котрий удостоїв її постраждати за Його Святе Ім'я.

У відповідь на молитву почувся голос, що закликав її у Небесні обителі, і слідом за тим мучениця віддала свій дух Богу († 293). Кат боявся порушити наказ правителя, і вже померлій відсік їй голову.

Християни з честю поховали тіло мучениці. Пізніше її мощі були перенесені до Константинополя і покладені у створеному на її честь храмі.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.