Вказати дітям дорогу до спасіння: як виховують в православних таборах
Практику відпочинку православних дітей у літніх таборах єпархії започатковано недавно, всього п’ять-сім років тому. Утім, послідовників такого способу відпочинку під час літніх канікул знайшлося чимало, як серед зовсім маленьких хлопчиків та дівчаток, так і серед молодих людей, котрі давно отримують освіту поза шкільними стінами. Таку зацікавленість один з керівників молодіжного православного руху на Рівненщині протоієрей Василь Романюк пояснює відсутністю у сучасному суспільстві спектру дозвілля, спрямованого на розвиток духовності.
«Що би ми сьогодні не говорили про сучасних дітей та підлітків, мовляв, вони не хочуть ходити до церкви, в них зовсім немає віри, – це буде лише малесенькою частинкою правди, – вважає священник. – Основна ж правда полягає в тому, чи знайшлися ті, хто допоміг їм знайти дорогу до храму і привив віру у Бога. Нині далеко навіть не всі батьки відвідують Богослужіння, то що вже говорити про дітей. Надзавдання сучасних пастирів у шаленому ритмі сьогодення знаходити спільну мову з підростаючим поколінням, стукати у їхні відкриті душі, сіяти зерна духовності та віри у Христові істини. А відпочинок у православних таборах – це, власне, один із найефективніших способів розказати дітям про Бога та допомогти знайти дорогу до спасіння».
У цьому літньому сезоні православні табори стартували у всіх благочиннях Рівненської єпархії УПЦ з початку липня. Носили вони дещо інший характер, ніж у попередні роки. Керівники загонів розповідають, що роботу спрямовували у русло відкритого спілкування на усі теми, які цікавлять підростаюче покоління, намагались досягти максимального порозуміння і уникали читання лекцій, проведення уроків.
Таборування в основному проходило у лісах Рівненської області. Для облаштування комфортного побуту священики з дітьми розклали намети, зорганізували польові кухні.
«Насправді для відпочинку дітей наші клірики вибрали дуже живописні місця, адже природа спонукає не тільки до споглядання її красот, але й розмірковування на духовні теми, – розповідає секретар Рівненської єпархії УПЦ протоієрей Олександр Єгоров. – До прикладу, діти із Гощанського благочиння відпочивали на березі озера у селі Бочаниця. Місцина, де розкинули табір, знаходиться на острівку, до якого заїзд тільки з одного боку, – це зручно і в плані дисциплінарної опіки. Здолбунівські діти таборувались у лісі села Мости, а молодь із Рівненського району розташувалась у селі Козлин».
Клірики Дубенського благочиння Рівненської єпархії УПЦ напротивагу своїм колегам цього року обрали нову тактику проведення літнього табору – поселили кілька десятків дітей у стінах Свято-Успенської Почаївської лаври. Як розповідає головний натхненник проекту протоієрей Анатолій Богданов, благочинний Дубенського благочиння № 2, спершу довелося отримати благословіння від намісника Святої Гори митрополита Володимира.
«Діти не завжди слухняні, в них купа енергії, а ще, підбурені ровесниками, вони здатні до різних необдуманих вчинків і дій, тому перш, ніж відкривати табір у стінах монастиря, ми провели чималу роботу: роз’яснювали особливості чернечого життя і просили дотримуватись правил обителі – не шуміти, вставати на молитву, – коментує протоієрей Анатолій Богданов. – Зрештою, емоції по тижневому перебуванні на Святій Почаївській горі у дітей зашкалюють. І заслуга тут насамперед ченців, котрі з великою увагою поставились до наших дітей, проводили години у спілкуванні з ними, запрошували на екскурсії, демонстрували умови свого побуту, розповідали про силу молитви та віри».
Емоційний бум серед православного юнацтва здійснив приїзд до місць таборування єпископа Іони, голови синодального відділу УПЦ у справах молоді. 19 липня владика відвідав Корецьке благочиння № 2, потім поспілкувався з гощанською молоддю, а 20 липня помолився під час Божественної літургії у пристосованому лісовому храмі разом з підлітками із Рівненського району.
Як розповідають очевидці, спілкування з єпископом було жвавим та дискусійним, молодь активно вступала у полеміку, владика ж не просто давав книжні відповіді, а намагався креативити та відповідати у дусі часу.
Наразі частина православних таборів Рівненської єпархії УПЦ вже завершила свою роботу, діти повернулись додому з новими враженнями, відкриттями. Як зауважують священики, тепер головне завдання – усе посіяне за кілька плідних днів у душі дітей та молоді розвивати під час подальшого спілкування з ними вже безпосередньо на приходах.
Přečtěte si také
Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?
Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.
Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?
Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?
Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog
Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.
Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný
„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“
Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce
Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá.
Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?
Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?