Вони ж діти? «Дитячий майданчик» радикалів проти храму УПЦ

«Брехня не допомогла: Харків'яни запобігли будівництву церкви УПЦ МП на дитячому майданчику» – новина під таким заголовком зараз активно тиражується в псевдопатріотичних ЗМІ та представляє читачам черговий фейк на тему «злих православних».

З цього фейку люди дізнаються, що:

• «злі православні» захопили дитячий майданчик;
• ніяких дозвільних документів на це не пред'явили;
• розпочали на ньому незаконне будівництво;
• «добрі націоналісти» з «Сокола» та «Правого сектора» вивели їх на чисту воду;
• розпочате будівництво розібрали;
• дітям повернули їхній майданчик;
• висадили дерева.

Хеппі енд!

А ось як все було насправді.

В 2009 році Асоціація ветеранів Чорнобиля м.Харків вирішила створити парафію Ікони Чорнобильський Спас і звернулася з цим питанням до міськради та Харківської єпархії УПЦ. Того ж року освятили місце під будівництво храму та встановили дерев'яний хрест. У 2011 році міськрада виділила церковній громаді 0,27 га землі з цільовим призначенням «під громадську забудову». На момент землевідведення на ділянці не росло жодного дерева і не було ніяких дитячих майданчиків.



Після цього для віруючих почалося ходіння по муках, тобто чиновницькими кабінетами, з метою отримання дозвільних документів на будівництво. За цей час було зібрано понад 1 000 підписів місцевих жителів, які бажали бачити православний храм на цій ділянці. З'явився і дитячий майданчик, який дуже невеликою своєю частиною зачіпав кут ділянки, виділеної під церкву.

У відповідь на стурбованість жителів з приводу долі цього майданчику парафіяльна рада храму Ікони Чорнобильський Спас прийняла на своєму засіданні рішення про те, що майданчик не тільки не буде видалений з церковної землі, але по закінченні будівництва буде розширений за рахунок прихрамової території, а також утримуватиметься за рахунок парафії. І ніякого конфлікту між громадою та місцевими жителями просто не існувало. Як немає його і зараз.

У грудні 2016 року Харківська єпархія призначила настоятелем храму Ікони Чорнобильський Спас ієрея Олексія Сідея, який став служити молебні перед хрестом, встановленим на місці майбутньої церкви. На молебні стали збиратися майбутні парафіяни, більшість з яких є чорнобильцями, чимало з інвалідністю.

Те, що у фейковій новині названо «незаконним будівництвом», насправді є дерев'яним помостом, встановленим на чотирьох каменях для того, щоб інваліди-чорнобильці могли під час молитви стояти на ньому, а не в грязоті, яка з'являлась на ділянці при найменших опадах. Ніякого будівництва, тим більше капітального, не велося і не ведеться. За словами настоятеля, отця Олексія, громада не збиралася розпочинати будівництво до оформлення усіх необхідних документів. Був виготовлений лише ескізний проект майбутнього храму.

Але молитов та будівництва православних храмів на дух не переносить ворог роду людського. На виділену під будівництво ділянку нагрянули націоналісти в футболках «Правого сектору» та ВГО «Сокіл». Вони влаштували колотнечу, почали залякувати інвалідів-чорнобильців та вимагати припинити молитви біля хреста. Залякати віруючих виявилося важко, незважаючи на те, що нещасний поміст для інвалідів-чорнобильців все ж розібрали та відвезли у невідомому напрямку. А для створення красивої картинки на місці, де він стояв, дійсно висадили молоді деревця.

Протестуючи проти цих дій, Асоціація ветеранів Чорнобиля м.Харків звернулась до поліції із заявою про псування і фактичну крадіжку майна, що належить церковній громаді.

Зараз на сайті Харківської міськради йде війна петицій. Громада храму Ікони Чорнобильський Спас та Асоціація ветеранів Чорнобиля подала прохання про будівництво храму, «Правий сектор» і їм подібні організації – проти. Поки націоналісти попереду: у них трохи більше 600 підписів, у православних – трохи менше 600. Це пояснюється, по-перше, тим, що в петиції «проти» не вказується, що будуватимуть саме храм. Сказано просто: «незаконне будівництво». По-друге, противники прикриваються дитячим майданчиком. Ну хто ж дітей скривдить! А по-третє, націоналісти набагато більш активні і організовані.

Але громада храму не здається, вірить, що робить богоугодну справу, сподівається на милість Божу і просить усіх небайдужих підтримати петицію за будівництво храму.

Přečtěte si také