1 серпня Церква вшановує знайдення мощей преподобного Серафима Саровського
В 1903 році відбулося прославлення преподобного Серафима Саровського, через 70 років після його смерті. 19 липня, у день народження святого, з великим торжеством були відкриті його мощі та поміщені у підготовлену раку. Довгоочікувана подія супроводжувалася багатьма чудесними зціленнями хворих, що у великій кількості прибули до Сарова. Шанований дуже широко ще за життя, преподобний Серафим став одним з найулюбленіших святих православного народу.
Духовний шлях преподобного Серафима відзначений великою скромністю, притаманною руським святим. З дитинства обраний Богом, саровський подвижник без вагань і сумнівів сходить від сили в силу в своєму прагненні до духовної досконалості. Вісім років послушницьких праць і вісім років храмового служіння в сані ієродиякона та ієромонаха, пустельництво і стовпництво, затвор і безмовність змінюють один одного і вінчаються старчеством.
Таємниця живого молитовного спілкування визначає духовну спадщину преподобного Серафима, але він залишив для Церкви ще одне багатство – короткі, але прекрасні повчання, записані почасти ним самим, а почасти тими, хто чув їх. Незадовго до прославлення святого була знайдена і в 1903 році надрукована «Бесіда преподобного Серафима Саровського про мету християнського життя», що відбулася в кінці листопада 1831 р., за рік з невеликим до його кончини. Бесіда ця стала найціннішим внеском подвижника в скарбницю руського святоотецького вчення. Крім навчання про сутність християнського життя, в ній міститься нове пояснення багатьох найважливіших місць Священного Писання.
В описах житія і подвигів святого Серафима наводиться багато свідчень благодатного дару прозріння, яким він користувався для порушення в людях каяття в гріхах і морального виправлення. Преподобний Серафим радив під час Богослужіння стояти в храмі то з закритими очима, то звертати свій погляд на образ або палаючу свічку і, висловлюючи цю думку, пропонував прекрасне порівняння життя людського з восковою свічкою.
Преподобний Серафим по праву може бути названий учнем Божої Матері. Пресвята Богородиця тричі зцілювала його від смертельних хвороб, багаторазово являлась йому, наставляла і зміцнювала його. Ще на початку свого шляху він почув, як Божа Мати, вказуючи на нього, що лежав на одрі хвороби, сказала апостолу Іоанну Богослову: «Цей від роду нашого».
Після виходу з затвора преподобний багато сил віддав улаштуванню дівочої чернечої общини в Дівєєві і сам говорив, що жодної вказівки не давав від себе, робив все по волі Цариці Небесної.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.