У Святогірській лаврі відповіли на черговий фейк ЗМІ

Намісник Свято-Успенської Святогірської лаври митрополит Арсеній прокоментував кореспонденту СПЖ нападки на братію обителі з боку націоналістів. Останні у своєму фільмі «Стежками війни: диверсанти в рясах» звинуватили насельників монастиря у тому, що вони відмовляються молитися за військовослужбовців.

«Вони принесли до іконної крамнички записку не те, що не з іменами, навіть не з прізвищами, а з позивними, – розповів владика Арсеній. – І тоді чернець їх попросив хоч імена написати. Ті почали писати імена, але чернець у крамничці ще їм зауважив: "Ви ж пишіть лише православних хрещених християн". На що отримав відповідь: "Вони – греко-католики". Вибачте, але ми – православні і греко-католиків не поминаємо. І ось тоді ці люди і почали нагнітати обстановку, викликаючи на конфлікт. Чернець, хоч і суворо, але правильно відповів, що ми не молимося за інославних і поминати їх належить у своїх церквах. Адже так повелося вже давно. На мене ані покійний Любомир Гузар, ані Святослав Шевчук, ані Папа Римський не ображаються, що я їх не поминаю у своїй Церкві. Тому що вони розуміють, що є Церква католицька, є греко-католицька, а є православна».

Намісник Лаври також висловив здивування з приводу того, що націоналісти так хочуть, щоб за них молилися в УПЦ, але при цьому використовують будь-яку можливість очорнити Церкву.

«Якщо вони вже так сильно цінують нашу молитву, то звідки такий зміст усього того репортажу? – дивується владика Арсеній. – Там же весь час поливаються брудом і наша Церква, і наші архіпастирі. Показані факти, висмоктані з пальця. І при цьому вони так жадають нашої молитви за них? Це нагадує цілування Христа в саду Гефсиманському. Так і хочеться запитати: "Чи оце поцілунком видаєш Сина Людського?" Звичайно, і запитання їхнє було нещирим, і вся розмова велася лукаво. Це була провокація. Але що мене вразило найбільше, що весь цей репортаж вони підносять як щось героїчне та патріотичне. Коли  минулого року під Борисполем купка божевільних закидала яйцями Святогірську ікону Божої Матері під час Хресного ходу... І ось вони показують цей сюжет, але тут же просять, щоб ми за них молилися».

При цьому митрополит Арсеній запевнив, що навіть і ці заблудлі чада можуть повернутися в Церкву.

«І все одно, якщо вони так вже хочуть, щоб ми молилися особисто про них, то я не проти: нехай приймуть православну віру, причащаються, сповідаються, – сказав намісник Лаври. – Ми молимося за всіх. У мене рідний брат та двоюрідні брати військові. Тож уявіть – чи молюся я за військових? Нехай приходять і відкрито знімуть службу – ми весь час молимося про власті та воїнство країни. Братія щодня поминають по 300 000 імен. Звичайно, ми готові молитися за всіх, хто прийде в нашу Церкву, буде її поважати і вважати своєю Матір'ю. Але коли виливається стільки бруду, а потім огудники ще й обурюються: як це за них і не помолилися? Ми розуміємо, що ми живемо не в Царстві Небесному, а на грішній землі. Є такий вислів у Писанні, що "всяка людина – неправда". Це не означає, що кожна людина неодмінно бреше, просто кожна людина недосконала. І ця недосконалість проявляється в людських відносинах, коли люди слідують недоброму. Але дуже багато й тих, хто добрий приклад має перед собою. У нас був такий священик-духівник схиархімандрит Серафим, і він говорив так: "Це не диво, що людина згрішила, диво буде, коли людина покається. Ось це буде чудо, про яке всім розповідати треба". Тому навіть на таке зло на нашу адресу ми дивимося лише як на помилки цих людей, на їхню нерозумну ревність. І допоможи їм, Господи, прийти до розуму Істини».

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Přečtěte si také

Skepse místo úcty: Proč zapomínáme na vlastní svaté

Brněnská homilie o sv. Orosii otevřela nepohodlnou otázku: proč pravoslavní věřící zůstávají k památce českých světců tak chladní?

Proč Bůh dopouští utrpení? Pravoslavný pohled

Zlo a bolest nejsou Božími tresty, jsou plodem padlého světa. Co na otázku utrpení odpovídá pravoslavná tradice?

Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?

Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?

Proč pravoslavní uctívají ostatky svatých: časté omyly

Uctívání ostatků svatých bývá terčem nedorozumění a nařčení z modloslužby. Vysvětlujeme, na jaké teologii pravoslavná úcta k relikviím skutečně stojí.

Co je známo o vraždě ve Svatohorské lávře

Ve Svatohorské lávře zabili mnicha a zranili další dva. Co je o tragédii známo?

Proč pravoslavní ctí ikony a nejde o modloslužbu

Pravoslavní křesťané ikony neuctívají jako bohy, ale ctí skrze ně toho, koho zobrazují. Odkud tato tradice pochází a jak církev odpovídá na časté námitky o modloslužbě?