23 серпня – пам'ять блаженного Лаврентія, Христа ради юродивого

Блаженний Лаврентій, Христа ради юродивий, Калузький чудотворець, жив на початку ХVI століття у півверсті від старої Калуги при лісовому храмі на честь Різдва Христового, що стояв на вершині гори.

З його хатини був прокопаний підземний хід до церкви, де він слухав Богослужіння. Бував він і в будинку калузького князя Симеона Іоанновича. Припускають, що блаженний Лаврентій походив від боярського роду Хітрових, тому що його ім'ям починався їхній родовий пом'янник у Перемишльському Лютиковому монастирі, що знаходився в Калузькій єпархії.

Взимку та влітку блаженний ходив босий, у сорочці та овчинному кожусі. Подвигами самозречення він піднісся до того, що ще за життя прославився благодатними обдаруваннями.

Коли в травні 1512 року кримські татари напали на Калугу, блаженний Лаврентій, бувший у будинку князя, раптово закричав гучним голосом: «Дайте мені мою гостру сокиру, пси напали на князя Симеона, треба оборонити його!» Сказавши це, він схопив сокиру і пішов.

Раптово опинившись на насаді (кораблі) поруч з князем, праведний Лаврентій зміцнював і підбадьорював воїнів, і вони в той же час перемогли ворога. На іконах він зображується з сокирою, насадженою на довге топорище, яку він тримає у лівій руці. Ймовірно, князь Симеон, зобов'язаний праведникові своїм порятунком, влаштував в його пам'ять іночеську обитель на місці подвигів святого.

Помер блаженний Лаврентій 10 серпня 1515 року, очевидно, в день свого тезоіменитства. Відомо, що крім того пам'ять святого шанувалась і 8 липня.

Прославлений блаженний Лаврентій, ймовірно, у другій половині ХVI століття. Так, цар Іоанн Грозний у жалуваній грамоті монастирю (1565 р.) писав: «Монастир Різдва Христового, де лежить Лаврентій, Христа ради юродивий». У житії перше посмертне чудо записано під 1621 роком – зцілення параличного боярина Кологривова, який одужав після молебню святому.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.