Підіймайте очі до неба!

Нестабільність в економіці, постійне підвищення цін, безумовно, не додають оптимізму. Але життя триває, і потрібно вчитися виживати в будь-яких обставинах.

Один святий говорив, що смуток і душевна туга неминучі так само, як неминучі осінь і зима.

Бувають складні ситуації, коли важливо перетерпіти, згрупувавшись. Коли ж морок огортає душу, із ним слід неодмінно боротися, так як пригнічений стан може бути небезпечним і незворотнім.

Зневіра переслідує всіх і зароджується з кількох причин. Одна з них – невдоволення собою, життям, оточуючими. Друга – всепоглинаюча лінь. Невдоволення, як правило, виникає з небажання і невміння терпіти. Терпіння – це щоденна, непроста і часто непомітна праця: змовчати, коли хочеться роздратовано відповісти; порадіти успіху колеги, якщо виникло бажання позаздрити; уникнути осуду кого-небудь у розмові; допомогти тому, кому ще гірше, ніж вам; уміти співчувати чужій біді; залишатися привітним і зберігати людську гідність, незважаючи ні на що. Ці маленькі щоденні кроки – насправді дуже сильні духовні ліки, протиотрута смутку, що зможе вберегти вас від руйнування особистості, від внутрішньої масштабної катастрофи.

Вчитися терпіти – одне з найскладніших завдань для будь-якої людини. Але тільки завдяки терпінню можливий рух уперед. Ані особисті стосунки, ані кар'єра, ані творчість не зможуть розвиватися без терпіння. Святі радять, коли находить хандра, згадати, в чому ми завинили перед ближніми: кого скривдили, засмутили, якої біди начудили. Тоді ми зможемо усвідомити, що не варті кращої долі по гріхах своїх, і тим тішитися.

Друга причина зневіри – лінощі. Добре б, щоб, як кажуть у прислів'ї, «Клин клином вибивають», але з лінню її ж методами не впоратися. Доведеться попрацювати. Побороти лінощі можна, тільки чесно зізнавшись собі, що ти лінуєшся і костенієш, а не виправдовувати своє безділля всякими вигадками. З цього визнання починається звільнення. Потрібно привчати себе до праці. А це непросто.

Прокинувшись, подякуйте Господу, що живі і неушкоджені, далі включайтеся в новий Божий день. Регулярне дотримання елементарних життєвих правил (особиста гігієна, робочий графік, прийом їжі і відпочинок) організовує і не дає випасти з життя. Побільше спілкуйтеся з хорошими людьми, обмінюйтеся тільки позитивною інформацією, частіше піднімайте очі до неба – і тоді проблеми стануть трохи меншими, біль – не таким гострим, а життя – зовсім не страшним!

Митрополит Антоній,
Керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ

Přečtěte si také

Mýty o pravoslaví: Kněz je pouze prostředník mezi člověkem a Bohem

Je kněz jen „pošťákem“ mezi námi a nebem? Vysvětlíme si, proč je hierarchie ustanovená Bohem a jaká je skutečná role zpovědníka v životě věřícího.

Pravoslaví v každodenním životě: Proč se vyhýbat výmluvám jako moru?

Žalmista nazývá výmluvy „slovy zlosti“. Jaký je rozdíl mezi upřímným vysvětlením, omluvou a nebezpečnou výmluvou, která nás vzdaluje od Boha i od bližních?

Patriarcha Eliáš II.: spravedlivý, který žil mezi námi

Gruzínský patriarcha Eliáš II. odešel k Pánu. Člověk, kterého považovali za svatého za života a který se stal duchovním otcem svého národa.

Mýty o pravoslaví: Šátek v chrámu je povinnost, nebo jen tradice?

Mnoho žen můžou váhát se vstupem do pravoslavného chrámu, pokud zrovna nemají po ruce šátek. Podíváme se na to, zda je pokrývka hlavy skutečně nezbytnou podmínkou pro modlitbu.

Pravoslaví v každodenním životě: modlitba za zesnulé

Mnozí lidé mají pocit, že po pohřbu jejich možnost milovat a pomáhat blízkým končí. Pravoslavná tradice nás však učí, že hranice mezi živými a zesnulými je mnohem tenčí, než si myslíme.

Pravoslaví v každodenním životě: Fitness

Pohyb a péče o tělo nejsou v pravoslaví tabu, ale mají své jasné místo. Tělo vnímáme jako chrám Ducha Svatého, o který je třeba pečovat, aby mohl sloužit duši.