У XV столітті не РПЦ відокремилась, а Візантія відпала від Православ'я, – історик
«По суті того, що сталося: не Руська Православна Церква відокремилась від Константинопольської Православної Церкви. Просто константинопольська ієрархія відокремилась від Православ'я. Фактично, там Православна Церква на якийсь час перестала існувати у повноті Православ'я», – пояснює церковні відносини Русі та Візантії у XV–XVI століттях та появу автокефалії з центром у Москві історик Олександр Каревін.
«У XV столітті Руська Православна Церква фактично стала самостійною, автокефальною, виключно через церковні причини», – підкреслив він, додавши, що «наприкінці XX – на початку XXI століття і Київський патріархат, і УАПЦ намагаються спорудити Українську Автокефальну Церкву виключно через політичні причини. Тобто порівнювати – абсурдно».
У свою чергу, священик Сергій Вейго пояснив, чому унія є неприйнятною для Православ'я: «Мета унії, багато в чому, це дійсно обман: зовні залишається все начебто православне, але внутрішня догматика, адміністративне підпорядкування – змінюється на латинське. І адміністративне підпорядкування переходить в руки папи римського. Віровчительне положення Православної Церкви повністю втрачається – вона стає Католицькою Церквою».
Нагадаємо, у 1439 році було підписано угоду про об'єднання Католицької та Православної Церков на соборі у Флоренції – так звана Флорентійська унія. Візантійський імператор Іоанн VIII Палеолог та більшість грецького духівництва з числа учасників собору погодились на умови Західної Церкви та прийняли католицькі догмати в надії отримати військову допомогу від західноєвропейських країн у боротьбі проти турецької загрози.
Але розрахунок на початок нового Хрестового походу не виправдався, і зі взяттям Константинополя мусульманами в 1453 році Візантія своє існування як держава припинила. І хоча після цього Константинопольські патріархи відкинули унію, вони самі та Константинопольська Церква потрапили у залежність від турецького султана, який міг змінювати Патріарха на свій розсуд.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.