Притча: Забутий хрест. Спокуса пустельника

Свята Гора Афон

Свята Гора Афон

«З рукопису бібліотеки ієромонаха Євфимія Критського:

«Років п'ятдесят тому у каливі Святих Апостолів скиту Святої Анни подвизався старець Пахомій з м. Редестус у Фракії зі своєю братією. Він нам розповідав, що жив в одній кіновіі з учителем ченцем Захарією, перекладачем «Огласительних повчань» преподобного Феодора Студита. Згодом отець Захарія придбав у скиту Мала Анна каливу на честь святого Авакума. Відтоді він подвизався в ній на повній самоті до кінця своїх днів. Митрополит Карпафійський Ніл, що жив тоді на Святій Горі, мав звичай щорічно після свята святого Анастасія у Великій Лаврі відвідувати в пустелях і скитах знайомих йому отців, і серед них преподобнішого цього вчителя Захарію. Однак того року він вирішив нікого не відвідувати і по закінченню свята одразу повернувся на місце свого перебування.

Диявол же, бажаючи обдурити Захарію і зробити так, щоб той йому вклонився, вирішив цим скористатися. Було 7 липня, близько години ночі, коли Захарія, як зазвичай у літній час, сидів у дворі своєї каливи. Раптом він почув людські кроки та побачив, що до нього наближається владика Ніл.

– Навіщо ти твориш, владико, такий чималий труд, аби відвідати мене, недостойного, та ще й у нічний час?

Сказавши це, Захарія негайно схилився, роблячи уклін до землі, щоб поцілувати його руку. Той, що прийшов у вигляді владики, простягнув свою праву руку, і старець поцілував її. А той замість благословення кинув його на землю майже мертвим, бо це насправді був не єпископ, а сам диявол. Через це цілування він забрав і дар благодаті та негайно став невидимий, а нещасний Захарія лежав на землі безголосий та напівмертвий. Вранці один з братів скиту, прийшовши до нього зі своєї особистої потреби та побачивши його в такому стані, поспішно повернувся та покликав отців скиту. Вони звершили над ним таїнство Єлеопомазання, прочитали заборонні молитви святителя Василія Великого і знаменували його святими мощами, тож потихеньку він відійшов та навіть скуштував трохи їжі. І всю решту життя Захарія часто говорив, зізнаючись: «Я багато написав, відвідав багато місць у цьому світі, але в кінці кінців наді мною посміявся диявол, і я йому вклонився! Мені, нерозумному, треба було спочатку створити знамення Чесного Хреста, перш ніж цілувати його гидку руку. Тоді він не зміг би нічого зробити. Переможений цією непереможною зброєю, він одразу б утік, і я не зазнав би від нього ніякого зла».

Джерело: Афонський отечник, Архімандрит Іоанникій (Коцоніс), 2014р.

Osud čestné lebky svatého Václava: příběh nejváženější české relikvie

Přes tisíc let putovala jeho lebka dějinami. Od vraždy ve Staré Boleslavi přes korunovační obřady až po antropologickou pitevnu. Jak se psal příběh nejvzácnější relikvie české státnosti?

Svatá Orosie: Velkomoravská princezna, která nezradila Krista

Při eparchiální slavnosti v brněnské katedrále zazněla homilie o životě a mučednictví svaté Orosie, vychovankyně svaté Ludmily.

Sv. Ludmila - I v Božích očích za velikými muži často stojí veliké ženy

Svátek svaté Ludmily připomíná sílu ženské víry, která může ovlivnit rodinu, budoucí generace i celé dějiny Církve.

Svatý Václav: kníže, mučedník a věčný patron české státnosti

Dnes, 28. září, slaví Česká republika Den české státnosti – státní svátek, který je neoddělitelně spjatý s postavou svatého Václava, knížete a mučedníka, jehož odkaz utváří chápání české státnosti již více než tisíc let. Kým byl člověk, který se za tu dobu proměnil v nadčasový symbol státu?

Čestný a životodárný Kříž: znamení smrti, které se stalo znamením života

Povýšení čestného a životodárného Kříže patří k velkým svátkům pravoslavného církevního roku. Církev jej slaví 14. září, tedy 27. září podle občanského kalendáře tam, kde se liturgický život stále řídí juliánským kalendářem.

Ikonografie svátku Narození Bohorodičky

Ponořte se do hlubokého teologického významu a fascinující ikonografie svátku Narození Přesvaté Bohorodice, který je skutečným počátkem naší spásy.