Душу переповнює радість: як в УПЦ організували з’їзд для особливих дітей

В Рівненській єпархії вже не перший рік триває робота з дітьми з особливими можливостями

На джерелі святої праведної Анни у селі Онишківці особливі діти Рівненщини кілька останніх днів липня релаксували, молились та отримували духовну підтримку від священиків. У Рівненській єпархії УПЦ закінчився четвертий з’їзд дітей з обмеженими можливостями.

Цьогоріч кількість особливих дітей разом з батьками перевищила позначку 100. Організатори заходу кажуть, що це високий показник їх роботи з особливою молоддю, і пропонують відповідальним по благочиннях єпархії священикам ще наполегливіше запрошувати дітей-інвалідів та їх батьків до співпраці.

«Минуло три роки, як ми від Рівненської єпархії запустили цей проект, тоді дітей-інвалідів, котрі б хотіли отримувати духовну опіку від священиків, важко було знайти, – розповідає протоієрей Василь Начев, керівник соціального відділу при Рівненскій єпархії УПЦ. – Тому що ця категорія населення насправді дуже замкнута, вразлива, на контакт йде неохоче, мало кому довіряється. Нині мою душу переповнює радість через те, що вдалось їх на кілька днів вирвати із повсякденного буття, допомогти відпочити як для дітей, так і для батьків. Тут присутні особливі діти та молодь з усіх куточків Рівненщини, котрі приїздили раніше і ті, хто вперше став учасником відпочинку в Онишківцях».

Юля Кузнєцова разом з донькою два роки тому потрапила на з’їзд через оголошення, яке прочитала на сайті Рівненської єпархії. Виховуючи особливу доньку, жінка давно мріяла про колектив, в якому Маша не буде себе почувати обмеженою. Як вона пригадує, дуже раділи з чоловіком, коли отець Василь дозволив приєднатись до учасників з’їзду, адже вони самі проживають у місті Вараш іншої єпархії.

«Того року ми подружились з дуже багатьма людьми на з’їзді, були вечори, що засиджувались до пізньої ночі, бо хотілось спілкуватись, ділитись, черпати, – розповідає Юля. – Атмосфера абсолютно невимушена, дитина щаслива, а відтак і ми. Отець Василь багато часу проводив та й проводить з кожним учасником з’їзду, вислуховує, підтримує, радить – і це стимулює більше довіряти священикам. А ще наша сім’я мимоволі у той же рік стала волонтерами: ми познайомились із Сашею з Корця, молодим чоловіком на візку, котрий без зайвої допомоги не може одягнутись, вмитись, мій чоловік став ним опікуватись. Цього року, по суті, я тут не тільки через Машу, але й через Сашу, якого потрібно підтримати».

Четвертий з’їзд особливих дітей тривав впродовж п’яти днів. За цей час організаторам вдалось заповнити дозвілля дітей вщерть. Православний волонтер Людмила Климчик приготувала розваги геть для усіх категорій учасників.

«По роботі минулих років я зрозуміла, що найважливіше для цих дітей – емоції, тому ставлю це в пріоритет, – розповідає вона. – Щовечора палимо багаття, смажимо сало та розмовляємо на будь-які теми, священики долучаються мимоволі, спрямовують, ненав’язливо радять. Діти у захваті від обливань, тож це вже стало традицією проводити мокрі дні під час з’їзду. Батьки хочуть релаксу, тож заняття з арт-терапії, виготовлення ляльки-мотанки до їх послуг».

Кожен день учасників з’їзду був розписаний по годинах, щоправда, свої корективи вносила погода, дощові опади переносили активні ігри у приміщення, однак ніхто не сумував та знаходив заняття до душі.

Ірина разом з донькою Тетяною вдруге приїхали до Онишківців. Незважаючи на важку хворобу хребта доньки, намагаються багато рухатись на подвір’ї. Ірина розповідає, що вдома заставити Тетяну пройтись по вулиці дуже важко, а тут її стимулюють такі ж діти, як і вона.

«Хоча говорить Таня погано, але ще з першого дня нашого перебування згадує про хресний хід, – ділиться враженнями жінка. – Вона пригадує, як ми ходили у минулі роки лісом навколо джерела святої Анни, співали "Богородице Дєво…", вона знає цю молитву. Тож із задоволенням йшла і цього разу, просилась на руки, але витримала».

Під час з’їзду до учасників завітав владика Пимен, єпископ Дубенський, вікарій Рівненської єпархії. Благословляючи кожну дитину та дорослого, він зауважив: «Я обіцяю, наступного року не ви на мене тут чекатимете, а я на вас».

Завершальний день четвертого єпархіального з’їзду дітей з обмеженими можливостями розпочався молитвою. Під час Божественної літургії велика кількість дітей та дорослих причастились Святих Христових Тайн та звершили подячну молитву за спільно проведені дні на джерелі святої праведної Анни.

Přečtěte si také