«Сєпарські» книги і сигаретний попіл в Птичі: нові фейки розкольників

У селі Птича прихильники УПЦ КП за допомогою фейків розпалюють ненависть проти УПЦ

Для пересічного українця давно не є секретом методи, за допомогою яких сучасні журналісти виробляють новини, перекручуючи їх на свій розсуд, підганяючи під редакційну політику власних каналів, газет та видань. Зараз побачити реальний хід тих чи інших подій, викладених в подачі ЗМІ, може хіба тільки досвідчений та вдумливий читач. Як маніпулюють свідомістю громадян недобросовісні журналісти, спробуємо показати на черговому конкретному прикладі.

Кілька днів тому «патріотичні» та деякі релігійні ресурси розтиражували матеріал про відкриття запечатаної судом церкви у селі Птича. Храм відкрили лише на певний час, задля відспівування загиблого воїна АТО. Описуючи виключно в чорних тонах «жахливий стан», у якому нібито залишили після себе храм віряни УПЦ, автор матеріалу звертається до правоохоронних органів, особливо акцентуючи увагу на тому, що в Свято-Успенській церкві, люди, які там чергували, ретельно вивчали російську літературу.

«Більшість книг і брошур надруковані в Санкт-Петербурзі і Москві. Саме цей факт і привернув нашу увагу, – каже місцева активістка Київського патріархату Аліна Дубовська. – Ці книги однозначно читалися, такі затерті обкладинки, загнуті куточки, всі вони в жирних плямах. У мене багато запитань до органів: чому й навіщо це все потрапило в храм? Хто і з якою метою це підсунув звичайним простим жителям села?»

Аби читач не сумнівався, що віруючі Птичі таки дозволили собі «антидержавні» дії, автор публікує фото обкладинок, «забуваючи» показати, а якого ж року видання були ті книги, які були знайдені в Свято-Успенському храмі.

Протоієрей Миколай Сисонюк, настоятель цієї церкви, чітко знає про яку літературу йдеться і дає вичерпну відповідь на закиди його колишньої парафіянки.
«У нас при храмі довго діяла церковна бібліотека і Аліна не може цього не знати, – каже отець Миколай. – Я завжди намагався поповнити її новими книгами, люди з задоволенням читали. Тільки от всім знайденим книгам вже більше десяти років, видавали їх наприкінці  90-х – на початку 2000-х років, тобто тоді, коли ще про військовий конфлікт на Сході мови не було».

Як бачимо, маніпуляція трендовими поняттями «сепаратисти і сепаратистська література» у всій красі. Йдемо далі ...
Наступний коментар Аліни Дубовської – про те, в якому жахливому стані перебувала церква на момент відкриття:

«Як тільки ми отримали дозвіл – відразу зайшли в церкву. Храм виявився в дуже поганому стані, скрізь сліди мишачої життєдіяльності, павутина та цвіль, скрізь сигаретний попіл».

Простежити за тим, як автор відверто вдається до маніпуляцій і навіть до брехні, намагаючись очорнити віруючих УПЦ, дуже просто. Для цього варто лише згадати – а представники якої релігійної громади останніми перебували в багатостраждальній церкві? Відповідь, насправді, лежить на поверхні і про це не могли не знати журналісти релігійних видань, які активно публікують матеріали, що стосуються міжконфесійного конфлікту в Птичі.

А правда в тому, що в понеділок Страсної седмиці 2018 року церкву в селі Птича захопили прихильники Київського патріархату. Те, як зрізалися замки, а також момент, коли філаретівці входили в храм, вони самі демонстрували під час прямої трансляції в соціальній мережі Фейсбук, зафіксовано це й в сюжеті ТСН. Власне, тоді, виштовхавши жінок, вірних УПЦ, і завдавши їм побоїв, філаретівці зайняли храм та забарикадувалися в ньому.

«З того дня і два тижні поспіль в церкві чергували чоловіки, прихильники Київського патріархату, – розповідає Марія Фурманець, віруюча УПЦ. – Я телефонувала на 102, повідомляла про їх присутність в опечатаному храмі, говорила, що можу навіть назвати поіменно тих, хто всередині, проте міліція ніяких дій не вживала, давши мені зрозуміти, що це не моя справа».

За розповідями жителів села, зачинених всередині церкви розкольників поліція вивела вночі після неділі Антипасхи. Це сталося після того, як через вибите вікно один з правоохоронців побачив клуби сигаретного диму.

Тому не потрібно бути детективом, щоб розібратися – представники якої релігійної громади струшували сигаретний попіл в церкві та влаштували безлад, залишивши склянки з недопитою рідиною та залишки їжі.

Про те, що віруючі УПЦ, поки вони перебували в храмі, стежили за порядком, свідчать не тільки публікації в пресі, але й самі розкольники. Зокрема, Степан Михальчук, прихильник Київського патріархату, ділився враженнями після відвідування релігійної будівлі: «Яка в храмі чистота, навіть не віриться, що він стільки часу закритий».

«Дуже шкода, що люди, які живуть поруч, які ходили один до одного в гості, тепер стали ворогами, – коментує протоієрей Григорій Стадник, настоятель церкви у селі Птича. – І за моїми спостереженнями, так триватиме до тих пір, поки влада всіх рівнів буде зацікавлена в цій ворожнечі, адже з їхньої згоди тепер публікуються матеріали сумнівного змісту в пресі, з їхньої згоди викидаються псалтир і акафістники на землю (в Птичі прихильники УПЦ КП повикидали минулого тижня особисті речі віруючих УПЦ, серед яких був і Псалтир, і Акафістник), з їхньої згоди ми, цілковиті власники Свято-Успенської церкви, досі змушені проводити богослужіння в пристосованому приміщенні».

Підводячи риску під цим матеріалом, не хочеться нікого повчати, розповідаючи затерті правила журналістської етики. Колись релігійний конфлікт в Птичі закінчиться, люди помиряться між собою і знову будуть дружити та ходити один до одного в гості. Але тих, хто роздував ворожнечу і ненависть, хто свідомо брехав, зіштовхуючи лобами сусідів і родичів, навряд чи забудуть. Чи хочеться авторам та розповсюджувачам таких ось фейків увійти в історію в такій незавидній якості? Відповісти зможуть тільки вони самі.

Přečtěte si také