На Волині виявили підпис Тараса Шевченка на іконі, яку він реставрував
Ікона Богоматері, відреставрована Тарасом Шевченком
У селі Секунь Волинської області знайшли свідчення, які підтверджують, що ікону Богоматері з Іовської каплиці реставрував Тарас Шевченко. Про це пишуть Факти.
Про знахідку повідомив шевченкознавець, завідувач кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені Драгоманова Віктор Жадько.
За словами вченого, він зустрічав легенди та розповіді, згідно з якими в Іовській каплиці у волинському селі зберігається ікона, реставратором якої є знаменитий Кобзар. Жадько вирішив перевірити цю інформацію та вирушив у наукову експедицію до Секуні.
Жадько не лише знайшов саму ікону, але й підтвердження того, що її реставрував Шевченко.
«Розмірковував так: зазвичай художники залишають на своїх роботах підпис або якийсь знак, – розповів дослідник. – Уважно роздивившись ікону, я нічого не знайшов. Але ж трапляються випадки, коли автограф закамуфльований. Тому зробив 32 фотознімка окремих частин полотна, щоб після повернення додому збільшити зображення за допомогою комп’ютера та ретельно дослідити. Як виявилося, на мене чекало відкриття».
Збільшивши зображення, вчений виявив у медальйоні на грудях Іісуса підпис із літер «Т» і «Ш», а також дату – 1846 рік.
«Саме восени цього року Тарас Шевченко як член Археографічної комісії поїхав у відрядження на Волинь, щоб зробити малюнки історичних пам’яток, записати народні перекази, пісні, казки, та й завернув у Секунь, – зазначив Жадько. – Цікава деталь: ініціали автора вмонтовані всередину обрамлення так, що візуально виглядають як герб України – тризуб. Після цієї виняткової знахідки я відшукав у архіві Почаївської лаври книгу "Опись церковного имущества", що заведена у Секуньському храмі ще 1806 року – це опис майна, події релігійного змісту: весілля, похорони, свята… Навпроти запису "Образ Божої Матері за Престолом" зазначено: "В 1846 году образ сей рештаврирован проезжим живописцем Тарасіем Шевченком". Так я отримав ще й такий доказ Шевченкового авторства».
Як з'ясував учений, спочатку ця ікона була портретом польської королеви Бони, дружини Сигізмунда, яка жила в XVI ст. і прославилася своєю благодійністю. Про це Жадько дізнався з архівів Почаївської лаври, де збереглися не лише важливі документи про ікону Божої Матері, але й сфотографовані місця, де Тарас Шевченко малював краєвиди та пейзажі цієї святої обителі.
В світі налічується близько 830 збережених живописних робіт Тараса Григоровича Шевченка, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково у гравюрах на металі та дереві. Також існують відомості про 278 втрачених та досі не знайдених робіт Шевченка.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.