Митрополит Антоній: Про головні ознаки відступлення людини від Бога

Митрополит Антоній (Паканич)

Є декілька ознак, які говорять про те, що з людиною не все в порядку. 

Перша ознака – компроміс зі злом. Таким компромісом може стати мовчання, коли когось ображають або несправедливо чинять, порушення закону або домовленостей заради своєї вигоди, закривання очей на що беззаконня, які відбуваються, щоб не втратити свій спокій, та інше. Для віруючої людини такою ознакою буде відхід від внутрішньої роботи і переключення виключно на зовнішні події з активною участю в них. 

Згадуються рядки Клайва Люїса з його бестселера «Листи Крутеня», коли старий біс вчить юного, як краще підірвати віру і заохотити гріх в людині: «Якщо ти зробив світ метою, а віру – засобом, людина вже майже в твоїх руках, і тут абсолютно байдуже, яку мету вона переслідує. Якщо тільки мітинги, брошури, політичні кампанії, рухи і справи означають для неЇ більше, ніж молитва, таїнство і милосердя, – вона наша».

На жаль, все частіше можна побачити подібну картину. Деякі віруючі займаються чим завгодно, тільки не спасінням власної душі. 

Що ж потрібно робити для спасіння? Воно можливе тільки у Христі. Немає іншого шляху. Різні сучасні погляди, згідно з якими можна врятуватися нехристиянину і просто добрій людині, помилкові і хибні. 

Істинне вчення Святої Вселенської Церкви говорить, що спасіння людини полягає в поверненні до спілкування з Богом. Це спілкування втратив весь рід людський через гріхопадіння. І щоб відновити спілкування людини з Богом, необхідна спокута. «Всі добрі справи людські немічні, що сходили в пекло, замінені однією могутньою доброю справою: вірою в Господа нашого Ісуса Христа», – пише святитель Ігнатій Брянчанінов. 

Крім Христового, «немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастися» (Діян. 4:12). Той, хто визнає можливість спасіння без віри в Христа, відрікається від Нього і мимоволі впадає в тяжкий гріх богохульства.

КП в Україні

 

Přečtěte si také

Životy svatých: Svatá Kateřina Alexandrijská

Panna, která přemluvila 50 filosofů

Pravoslaví v každodenním životě: Jak zacházet s hněvem, aby nás nezničil

Hněv prožívá každý z nás. Někdy tiše, jindy výbušně. Jak s ním zacházet tak, aby nám neublížil – ani doma, ani v duchovním životě?

Pravoslaví jednoduše: Proč se v chrámu používá kadidlo?

V naší rubrice „Pravoslaví jednoduše“ každý týden vysvětlujeme jednu pravoslavnou věc tak, aby jí porozuměl úplně každý. Minule jsme psali o ikonostasu. Dnes se zaměříme na něco, co v chrámu nejen uvidíte, ale i ucítíte: kadidlo.

Pravoslaví v každodenním životě: Co dělat, když mě svírá strach?

Naše rubrika „Pravoslaví v každodenním životě“ dnes pokračuje tématem, které se týká úplně každého: strach. Strach z budoucnosti, z osamění, ze smrti, z nemocí, z nejistoty.

Životy svatých: Kdo byl svatý Ivan Český?

Spouštíme novou rubriku „Životy svatých“, ve které si každý týden připomeneme jednoho světce. Dnes začínáme úplně od samotných kořenů českého křesťanství, u poustevníka sv. Ivana Českého.

Proč pravoslavní nepodávají svaté přijímání nepravoslavným?

Časopis Hlas pravoslaví se ve svém zářijovém čísle věnoval tématu, které v poslední době znovu vyvolává diskuse i v pravoslavném světě – otázce, zda mohou být nepravoslavní křesťané připuštěni ke svatým Tajinám.