Митрополит Антоній: чи потрібно викривати зло і як це правильно робити
Митрополит Антоній (Паканич)
Перш за все варто розібратися, що є злом.
Злом або темрявою називається все, що не несе на собі відбиток любові і вічності. Без відзвуку у вічність будь-які дії і справи стають безплідними. Вони рано чи пізно, як прах, розпадуться без бездонної Божої глибини, яка і робить їх причетними до вічності.
Ми повинні в першу чергу помічати і зупиняти прояви зла у своїх думках, словах, вчинках, орієнтуватися на Божественні заповіді і християнські цінності, на Божу любов до нас. Якщо ми бачимо зло в діях ближнього, його треба зупиняти, але робити це виключно з позиції любові, бажаючи звільнити іншого від полону гріха і темряви, врятувати його від зла, яке веде до неминучої загибелі.
Христос велів нам чинити так: «Якщо ж згрішить проти тебе брат твій, піди і йому викажи між тобою і ним одним; якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого; якщо ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося всяке слово; якщо ж не послухає їх, скажи церкві; а якщо і церкви не послухає, то нехай буде він тобі, як язичник і митар» (Мф. 15-17).
Це неймовірно складна і делікатна справа.
Під викриттям маються на увазі не докори людині, не приниження її, а бажання надати допомогу, висвітити темряву, в якій вона перебуває, пролити світло на темряву, занурити нашого брата у світ, щоб він сам прозрів.
Але для того, щоб випромінювати світло, потрібно ним володіти самим. А в нас його немає. Без Божого світла все в нас є темрявою. Тільки Христос є джерело світла життя і світла любові. І ми можемо виливати на ближнього тільки це Його світло – Божественне і вічне. Все, що ми говоримо і робимо від себе, світлом і добром не є. Ми не можемо бути хорошими без Христа.
Християнський письменник К. Льюїс говорив, що бажання «бути хорошим без Христа» ґрунтується на двох помилках. По-перше, це не під силу людині, по-друге, це не мета нашого життя.
«Не можна піднятися самому на високу гору праведності, але, якби ми і піднялися, ми б загинули в льодах і розрідженому повітрі. Починаючи з певної висоти не допоможуть ні ноги, ні сокирка, ні мотузка. Потрібні крила. Далі доведеться летіти».
Світло Христове – наші крила. І тільки окрилені, Ним можуть нести світло в душі інших людей, можуть викривати зло від надлишку любові, радості і добра.
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.
Mýty o pravoslaví: Půst je jen církevní dieta
Mnoho lidí si myslí, že půst je pouze seznamem zakázaných potravin nebo formou náboženské diety. Realita je taková, že bez duchovního obsahu nemá samotné nejedení masa z pohledu církve žádný smysl.