Головна умова будь-якого успіху
Фото:
Існує одне правило, яке неодмінно веде до успіху і гармонії: «Мені добре тоді, коли іншому добре». Можна сформулювати це правило ще так: «Возлюби ближнього твого, як самого себе» (Лк. 10:27). Може здатися абсурдним дане уявлення про успіх. Але це парадоксальна аксіома.
Роблячи добро іншим, прикрашаючи їх життя і допомагаючи, ми покращуємо своє життя, пом'якшуючи в першу чергу своє серце. Але ж саме серце відповідає за наші почуття. Якщо ми не працюємо над його вдосконаленням, всі наші досягнення безглузді. Серце не зможе відгукуватися на красу і добро, розділяти радість і біль, переживати падіння і злети.
Життя того, хто йде по головах, перетворюється в жах, людина притуплює спочатку всі свої рецептори, совість, а потім і зовсім перестає що–небудь відчувати. Вона діє на автоматі. У неї вже немає ні цілей, ні почуттів, ні друзів, ні ворогів.
Але саме такі люди багатьом здаються успішними. Так, вони можуть мати матеріальні блага, але хіба тільки матеріальна база говорить про успіх особистості? Звичайно, ні. Матеріальне є лише частиною уявлення про людський успіх, але він недосяжний без інших складових: внутрішньої гармонії та гармонії з оточуючим світом, самореалізації, дружби, любові, вірності принципам, подяки і благородства, постійного саморозвитку і наближення до ідеалів. Тільки в їх комплексі можливе досягнення справжнього успіху.
На початку усвідомленого життєвого шляху має бути неодмінно закладено золоте правило: «Мені не буде добре, якщо я зробив комусь погано, якщо не відгукнувся на прохання про допомогу, пройшов повз болю ближнього, позаздрив».
Цей незримий, але чітко діючий закон життя працює завжди і скрізь. І буде працювати в усі часи. Тому, якщо ви прагнете до успіху, візьміть на озброєння непорушний постулат – любити.
«Що може зрівнятися з любов'ю? Нічого. Це – корінь, джерело і мати всіх благ. Це – «чеснота, пов'язана із задоволенням і приносить одну безперервну радість щиро засвоївшим її »,– говорив святитель Іоанн Златоуст.
Хто любить ближнього, той висловлює свою любов до Бога, тому що Він його милосердя переносить на Самого Себе. А без Бога ніякої удачі ні в чому ніколи не буде.
Přečtěte si také
Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?
Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?
Pravoslaví v každodenním životě: Jak se zbavit zvyku odsuzování
Soudit druhé je snadné, ale v pravoslaví je to považováno za jeden z nejničivějších zlozvyků, který nás uzavírá Bohu a našim bližním. Jak se naučit posuzovat činy, aniž bychom odsoudili člověka, a jak proměnit kritiku v pokoru?
Pravoslaví v každodenním životě: Jak zacházet s hněvem, aby nás nezničil
Hněv prožívá každý z nás. Někdy tiše, jindy výbušně. Jak s ním zacházet tak, aby nám neublížil – ani doma, ani v duchovním životě?
Pravoslaví jednoduše: Proč se v chrámu používá kadidlo?
V naší rubrice „Pravoslaví jednoduše“ každý týden vysvětlujeme jednu pravoslavnou věc tak, aby jí porozuměl úplně každý. Minule jsme psali o ikonostasu. Dnes se zaměříme na něco, co v chrámu nejen uvidíte, ale i ucítíte: kadidlo.