Головна умова будь-якого успіху
Фото:
Існує одне правило, яке неодмінно веде до успіху і гармонії: «Мені добре тоді, коли іншому добре». Можна сформулювати це правило ще так: «Возлюби ближнього твого, як самого себе» (Лк. 10:27). Може здатися абсурдним дане уявлення про успіх. Але це парадоксальна аксіома.
Роблячи добро іншим, прикрашаючи їх життя і допомагаючи, ми покращуємо своє життя, пом'якшуючи в першу чергу своє серце. Але ж саме серце відповідає за наші почуття. Якщо ми не працюємо над його вдосконаленням, всі наші досягнення безглузді. Серце не зможе відгукуватися на красу і добро, розділяти радість і біль, переживати падіння і злети.
Життя того, хто йде по головах, перетворюється в жах, людина притуплює спочатку всі свої рецептори, совість, а потім і зовсім перестає що–небудь відчувати. Вона діє на автоматі. У неї вже немає ні цілей, ні почуттів, ні друзів, ні ворогів.
Але саме такі люди багатьом здаються успішними. Так, вони можуть мати матеріальні блага, але хіба тільки матеріальна база говорить про успіх особистості? Звичайно, ні. Матеріальне є лише частиною уявлення про людський успіх, але він недосяжний без інших складових: внутрішньої гармонії та гармонії з оточуючим світом, самореалізації, дружби, любові, вірності принципам, подяки і благородства, постійного саморозвитку і наближення до ідеалів. Тільки в їх комплексі можливе досягнення справжнього успіху.
На початку усвідомленого життєвого шляху має бути неодмінно закладено золоте правило: «Мені не буде добре, якщо я зробив комусь погано, якщо не відгукнувся на прохання про допомогу, пройшов повз болю ближнього, позаздрив».
Цей незримий, але чітко діючий закон життя працює завжди і скрізь. І буде працювати в усі часи. Тому, якщо ви прагнете до успіху, візьміть на озброєння непорушний постулат – любити.
«Що може зрівнятися з любов'ю? Нічого. Це – корінь, джерело і мати всіх благ. Це – «чеснота, пов'язана із задоволенням і приносить одну безперервну радість щиро засвоївшим її »,– говорив святитель Іоанн Златоуст.
Хто любить ближнього, той висловлює свою любов до Бога, тому що Він його милосердя переносить на Самого Себе. А без Бога ніякої удачі ні в чому ніколи не буде.
Přečtěte si také
Starec Paisij Svatohorec: Největší nemocí jsou špatné myšlenky
Slova starce Paisije o tom, jak špatné myšlenky matou duši a berou člověku pokoj, radost i pravý pohled na svět a bližní.
Kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“ - Sv. Jan Damašský
Přinášíme vám další úryvek z pojednání O pravé víře svatého Jana Damašského – tentokrát o tom, kdy byl Syn Boží nazván „Kristus“.
Proč Bůh stvořil ty, kteří zhřeší a nebudou činit pokání - sv. Jan Damašský
Z pojednání svatého Jana Damašského O pravé víře. O tom, proč Bůh stvořil i ty, kteří podle předvědění zhřeší a nebudou činit pokání, a dále o rozdílu mezi Božím zákonem, jenž vede k životu, a zákonem hříchu, který přivádí člověka k pádu.
Památka svatých Cyrila a Metoděje – duchovních otců slovanského pravoslaví
Den, 5. července, je v českém kalendáři zasvěcen památce svatých Cyrila a Metoděje – bratří ze Soluně, kteří v 9. století přinesli našim předkům světlo evangelia v jazyce, kterému rozuměli.
Moudré slovo starce Paisije o tom, jak čelit zmatkům v Církvi
Slova starce, která varují před tím, abychom místo pomoci Církvi nepřispívali k jejímu trápení.