Афонський старець Гавриїл: якому святому від чого молитися

Афонський старець Гавриїл (Карейський). Фото: СПЖ

У наш час можна почути таку думку, що коли люди від однієї недуги моляться одному святому, від іншої – іншому, при втраті речей – третьому, що нібито такого не було раніше. Що потрібно молитися Богу, а не вдаватися до святих – як в магазині, за інтересами. І мені смішно це чути. Адже це ж стародавнє передання Церкви.

Наведу такий приклад з практики. У одного чоловіка якось захворів кінь. Людина ця дуже шанувала святих безсрібників Косьму і Даміана і тому почала молитися безсрібникам. Несподівано їй з'явилися самі святі Косма і Даміан і сказали: «Послухай, вибач, але ми від Бога не отримали такої благодаті – зцілювати тварин. Тому тобі краще молитися святому Модесту».

Відзначте, цей випадок описується в житії святих безсрібників. І це передання Церкви – який подвиг святий несе, таку благодать він і отримує. І потім він має силу допомогти саме в цьому. Так Бог влаштовує, такі закони духовного світу.

Такі ж приклади є в житії Андрія, Христа ради юродивого. Це вже стало церковним переданням, що святому Елевферію моляться жінки, які мають в утробі. При хворобі зубів швидше за все допомагають молитви святому мученику Антипі. Святий Харлампій допомагає при хворобі внутрішніх органів.

Та й що там говорити? Можна звернутися навіть до афонського передання, яке живе, про яке ми знаємо від кого воно передається і як. Наприклад, найголовніший храм на Афоні – храм Протата, храм Успіння Божої Матері в Карієсі. І в цьому храмі єдина бденна служба служиться святому Харлампію. У цьому храмі особливий статут і жодному святому там бдіння не служиться, крім святого Харлампія. Ви запитаєте: «А чому цьому незвичайному святому служиться бдіння? Яке відношення він взагалі має до Афону?» А історія ось яка.

У середні століття на Афоні трапилася сильна епідемія і багато отців померло. Служили молебні, мазалися маслом, вдавалися до всіх засобів, але ніщо не допомагало. І, нарешті, отці вирішили покинути Афон, тому що жити тут ставало небезпечно. І ось коли вони тільки прийняли це рішення, несподівано з'явився святий мученик Харлампій і сказав: «Не йдіть. Я вижену цю хворобу». І того ж дня епідемія припинилася.

Тому вже багато століть і до сьогоднішнього дня святому Харлампію служиться бдіння у храмі Протата.

Ви вдумайтеся лише, адже святому Георгію не служиться і навіть святому Димитрію не служиться, а святому Харлампію – служиться бдіння.

Це передання, це не якісь там написані книги, в яких можуть бути помилки. Це реальне життя людей, реальне життя ченців, традиція, яка не переривалася. Ця інформація передається людьми один одному, в живому переданні, від старця до учня. І справжнє передання, воно не в книгах міститься, а передається живими людьми. Тому, відціджувати комара в книгах і визначати, які більш достовірні відомості, які – менш, це просто несерйозно. Це означає – не розуміти основи життя Церкви.

За матеріалами Інформаційного порталу Святої Гори Афон

Přečtěte si také