Помер історик Сергій Бєляєв, який відкрив місце хрещення князя Володимира
Сергій Беляєв. Фото: ruskline
22 жовтня 2019 року в Москві помер відомий вчений, історик, археолог, співробітник Інституту Загальної історії Російської академії наук Сергій Бєляєв, якому належить відкриття місця хрещення святого князя Володимира. Про смерть вченого повідомили його родичі, передає «Благовест-інфо».
У своїй науковій діяльності вчений приділяв увагу першим століттям християнства, історії міста Херсонес і спадщини руської еміграції. У складі Херсонеської експедиції Академії наук СРСР, якою він керував, Бєляєв відкрив місце хрещення князя Володимира.
У пострадянський час на прохання Святішого Патріарха Алексія II Сергій Бєляєв брав участь в обрітенні мощей більше 30 святих, серед яких – Патріарх Тихон, архієпископ Ржиський Іоанн (Поммер), преподобний Максим Грек, преподобний Амвросій Оптинський, святитель Філарет (Дроздов), святитель Інокентій (Веніаминов ), архімандрит Антоній (Медведєв) та інші.
В останні роки вчений займався реконструкцією Херсонеса від піздньоантичного періоду до часів хрещення святого князя Володимира. Крім того, протягом 20 років вів секцію про святині Московського Кремля в рамках Міжнародних Різдвяних читань.
Сергій Олексійович Бєляєв – представник славетної династії Бєляєва, в числі якої генерали і священики, сестри милосердя і черниці, народився 29 квітня 1936 р. в Костромі, де його батько – протоієрей Олексій перебував на засланні. У дитячому віці переніс розлуку з репресованими батьками.
У 1959 році закінчив історичний факультет Ленінградського державного університету. У 1970 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Міста римської Північної Африки за часів панування вандалів (за даними Віктора з Віти)».
Учасник розкопок в Херсонесі з 1961 року.
Працював в Ленінградському відділенні Інституту археології Академії наук, в 1977 році на запрошення академіка Б.А. Рибакова перейшов в основний інститут у Москві. Працював старшим науковим співробітником Центру з вивчення історії релігії і церкви Інституту загальної історії Російської Академії Наук. Також працював в Ермітажі, де спілкувався зі Львом Гумільовим, разом з ним ховав Анну Ахматову. У 1970-ті роки домігся за допомогою сім'ї художника Коріна, щоб у день пам'яті Пушкіна на Мойці звучали православні співи.
Як повідомляла СПЖ, на початку цього року пішов з життя письменник і історик Церкви Микола Лісовий.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.