У Києві відкрилася виставка святинь зруйнованого Успенського собору лаври

19 листопада 2019 року у виставковому залі Успенського собору Києво-Печерської лаври відкрилася виставка «Врятовані святині України (раритети Успенського собору з фондових колекцій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)», повідомляє «Фома в Україні».

До експозиції увійшло близько 20 автентичних предметів XVIII–XIX століть, які зберігалися в стародавньому, побудованому за велінням Самої Богородиці в XI столітті і підірваному під час німецької окупації Успенському соборі.

Після вибуху, що 3 листопада 1941 року знищив святиню, розкопки на її руїнах тривали до середини 1960-х. Дослідження, атрибуція й реставрація знайдених предметів – справа не одного покоління співробітників заповідника, яка ще не завершена.

«Ця спадщина не тільки наших лаврських ченців, а й усієї України, – вважає благочинний Києво-Печерської лаври архімандрит Антоній. – Завдяки всім тим, хто подбав і зберіг це для нас, ми тепер можемо бачити, яку красу люди дарували Богу, щоб возвеличити Його Ім'я. За 25 років, що я перебуваю в лаврі, це одна з найпрекрасніших виставок, які проводив заповідник».

За словами в. о. гендиректора заповідника Олександра Рудника, більшість предметів, що увійшли до експозиції,  демонструються вперше. Одним із центральних експонатів є унікальна ікона Успіння Богородиці, написана в майстерні лаври на початку XIX ст. на давньоруській плінфі періоду XI–XIII ст.

Ікону знайшли серед руїн собору в 1962 році. «Це унікальний пам'ятник, у нас практично немає аналогів ікон на плінфі, – сказала реставратор Ганна Марченко, яка відновила практично знищений образ. – Реставрація тривала більше півроку. Через те, що ікона довго пролежала під руїнами храму, вона була в жахливому стані. Робота була дуже складною, в тому числі тому, що камінь – не звичайний для написання ікони матеріал. Але зараз образ у більш-менш стабільному стані. Ми зробили максимально все, що можна було зробити для його збереження».

Яке саме місце ікона займала в храмі, не відомо.

Як зазначила куратор виставки, головний зберігач фондів заповідника Ірина Мартинюк, атрибуцію знайдених у руїнах предметів ускладнює те, що більшість довоєнних інвентарних книг втрачено. «Тому скласти повний перелік пам'яток фондових зборів на момент початку війни неможливо», – зазначила фахівець.

Інформацію про предмети Успенського собору, що зберігаються у фонді, дослідники збирають по крупицях. Наприклад, також представлений на виставці подвійний вінець вони довго вважали прикрасою богородичної ікони. Але нещодавно з'ясувалося, що це вінець з ікони Успіння Богородиці, і покривав він німби Спасителя і немовляти – душі Пречистої, яку Він тримає на руках.

Також одним з головних експонатів є срібна позолочена риза (ХVIII ст.), яка прикрашала загублену чудотворну ікону Успіння Пресвятої Богородиці. «У 1920-ті риза була вилучена з монастиря і передана в Київську контору Держбанку. Пізніше вона була передана до фондів нашого музею», – сказала Ірина Мартинюк.

Велика церква славилася своєю ризницею. «Численні вклади в Успенський собор робили ієромонахи, архімандрити і ієрархи, а також заможні городяни. Так, в 1719 році уставник Києво-Печерської лаври ієромонах Венедикт пожертвував в Успенський собор хрест. Це твір декоративного мистецтва з детальною різьбою в розкішно прикрашеній камінням срібній оправі», – розповіла фахівець.

Представлене на виставці – лише мала частина раритетів, які в ХХ столітті потрапили до фондів Києво-Печерського заповідника. За словами Олександра Рудника, всього установа зберігає понад 72 тисяч предметів, в числі яких – і знайдені серед руїн Великої церкви. Робота з реставрації триватиме. І представлена експозиція, як сподіваються в заповіднику, – перша з циклу виставок повернутих до життя предметів.

Як повідомляла СПЖ, виставка триватиме до 27 грудня.

Přečtěte si také

Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“

Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání  arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.

V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň

Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.

Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě

Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí

Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS

Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.  

Tajemství Kristova hrobu

Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.

Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja

Na oficiální facebookové stránce  Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.