Афонські старці: «Світ дає людині гроші і вбиває її цими ж грошима»

Фото: finview.ru

Ще древній філософ Сенека говорив: «Гроші нікого не зробили багатими – навпаки, кожного вони роблять ще жадібнішим до грошей». Навіть древні мудреці дивувалися і жахалися дії грошей на душу людини.

Що таке гроші? Гроші – це ж концентрована енергія темного світу, кров темної сили. Навіть у фізиці концентрована енергія набуває нових властивостей. Так і в житті: вона починає змінювати людину, змінювати її душу і змінює душу незворотньо.

Гроші – це справжнісінький ідол. І йому поклоняються не соромлячись. Православні багатії поклоняються їм потихеньку, ночами перекладаючи і перераховуючи свої чарівні папірці, які вселяють в їхню душу впевненість у майбутньому, дають незрозумілий ентузіазм, вселяють сили для нової боротьби з іншими і безжалісність до слабких.

Один православний багач зізнався, що улюблене його заняття, коли він залишається один – перераховувати гроші. Згодом це стало для нього найбільшим задоволенням у житті. Але немає нічого гірше того, коли чернець збирає гроші. Адже заявивши, що він Христовий, збираючи гроші, чернець починає поклонятися демонам. Душу такого шанувальника біси після смерті заберуть до себе. Втім, вони вже і тут нею володіють.

Як і в давнину, сучасні ідолопоклонники при першій же можливості намагаються відлити собі ідола із золота, який буде зберігатися ними як зіниця ока. Ці прикраси й золоті злитки стають для них предметом віри й впевненості в майбутньому. Це і є повне осліплення і справжнє поклоніння бісу.

Один православний благодійник розповідав, що він відлив частину грошей у золотий злиток і зберігає його в кабінеті в сейфі. І коли у нього поганий настрій, то він дістає злиток і тримає в руці. І ось, що дивно, розтиснути пальці просто неможливо.

Тут якраз доречно згадати епізод зі Старого Завіту. Коли Господь вирішив зробити потоп, то він побачив, що «...вона тіло...» (Бут. 6,3), тобто людина стала плоттю. І тоді він обрушив потоп на землю. Це і є магія грошей. Вони безпосередньо вбивають людину – вбивають душу й роблять людину твариною, повністю плоттю.

Гроші – це той самий гачок із наживкою, що світ пропонує своїм жертвам.

Сподіватися на гроші – це все одно, що бути рибою, яка проковтнула гачок з наживкою і думає відсидітися на глибині, вважаючи, що її не помітять.

Сподіватися на багатство – це все одно, що намагатися уникнути загибелі, висячи на павутинці над прірвою, вважаючи, що добре влаштувався.

Сподіватися на багатство – це все одно, що намагатися допливти до берега, схопившись за крокодила, вважаючи, що це колода.

Сподіватися на багатство – це все одно, що йти по рейках і, побачивши потяг, намагатися втекти від нього, вважаючи, що той не наздожене.

Сподіватися на багатство – це те ж саме, що купити квиток на свою власну кару, вважаючи, що це буде вистава.

Світ дає людині гроші й вбиває її цими ж грошима. І чим більше ми занурюємося в світ, тим швидше він пожирає наше життя. А чим далі від світу, тим ми ближче до вічного життя.

І закінчимо Євангелієм. Поруч із Христом не було жодного багатія й це змушує ще раз глибоко заглянути в своє серце.

 За матеріалами Інформаційного порталу Святої Гори Афон 

Přečtěte si také

Pravoslaví jednoduše: Proč líbáme ikony?

Často se nás ptají lidé, kteří do chrámu přicházejí poprvé nebo pravoslavnou tradici blíže neznají, co vlastně znamenají gesta, která u věřících vidí - například líbání ikon.

Výsledky průzkumu SPN: Co skutečně formuje víru v našich zemích?

Po dvou týdnech sběru dat přináší redakce SPN výsledky průzkumu v České a Slovenské republice. Co ukazují odpovědi respondentů?

Narativ „pravoslaví jako mužství“ církvi škodí, varuje teolog

Podle teologa George Demacopoulose je představa pravoslaví jako prostoru pro „oslavu mužství“ v rozporu s učením i dějinami církve a odrazuje věřící ženy.

Mýty o pravoslaví: Modlit se má člověk hlavně v soukromí, chrám není nutný

„Věřím v Boha po svém, stačí mi modlit se doma v pokoji. Do chrámu chodit nemusím.“

Pravoslaví v každodenním životě: Jak se duchovně připravit na Vánoce

Dnes mnozí křesťané oslavují Narození Pána Ježíše Krista podle nového (gregoriánského) kalendáře, pro věřící, kteří se drží starého (juliánského) kalendáře, období přípravy stále trvá. 

Pravoslaví v každodenním životě: Jak osvobodit srdce od křivdy?

Odpuštění není jen laskavé gesto vůči druhému. V pravoslaví je to nezbytná podmínka pro náš vlastní vztah s Bohem. Proč je tak těžké odpustit a jak najít sílu k usmíření, i když rána stále bolí?