Питання, яке ніколи не варто ставити Богу
Все хороше, що є в нашому житті, - незаслужений подарунок від Бога. Фото: bbc.com
Господи, за що ?! Як часто ми задаємо це питання Богу в складних ситуаціях. Але питання це – небезпечна пастка, і присутність його в життя свідчить про жалюгідний стан нашої душі. Тут важливо звернути увагу на кілька моментів.
Адресуючи це питання Всевишньому, ми спритно перекладаємо свою провину на Бога: це Він винен, що все так вийшло. Я тут ні при чому. Я – жертва. Ось це почуття жертви – чистої води лукавство, яке небезпечно і вкрай руйнівно для особистості. Але крім лукавства ми непомітно впадаємо в ще більш страшний гріх – нарікання на Бога.
У питанні до Господу «за що ?!» звучить горда несмиренність, виклик Богу, прихована упевненість в своїй перевазі над іншими, небажання задовольнятися тим, що є, переконаність, що гідний більшого. Саме з цього питання народжується внутрішній бунт проти Бога, який може закінчитися найжахливішим чином – відпадінням від Бога, відступництвом.
Слід на самому початку викорінювати цей зростаючий бур'ян в душі, рубати його під корінь. Він здатний за швидкий час розростися і забити все справжнє, добре і прекрасне в нашому серці.
Ніхто, крім нас самих, не винен. Ми своїм способом життя, ходом думки, вчинками прийшлі до того, що маємо. Все хороше, що є в нашому житті, – незаслужений подарунок від Бога, все погане – плоди наших слів і думок. Все в житті слід осмислювати, міркування – вінець чеснот. Важливо, в якому ключі осмислювати, в який бік дивитися.
Завжди слід дивитися у напрямку до Бога. Кожен день і всі події дня мають наближати нас до Нього, виводити до світла. Якщо ж ми, розмірковуючи, залишаємося в темряві своїх політичних переконань і страхів, то це не міркування, а гордовита впертість, власна думка, зведена у ранг останньої інстанції.
Всяк чоловік – брехня (Пс. 115: 2). Людині властиво помилятися, тому і не варто собі довіряти. Довіряти потрібно тільки Богу і сподіватися слід виключно на Нього.
Якщо у нас виникли труднощі, потрібно не ламати руки і кидатися задавати питання світобудови «за що?», а терміново звірити свій життєвий курс з євангельськими істинами.
Přečtěte si také
Pravoslavná dovolená: Jak nezapomenout na Boha ani u moře
Léto je časem odpočinku a cestování. Jak ale skloubit prázdninový relax s pravoslavnou vírou a neudělat si nechtěnou dovolenou od Boha?
Mýty o pravoslaví: Nemluvňata nemohou k přijímání
Proč pravoslavná církev přistupuje k udílení Eucharistie dětem hned od křtu a neodkládá ji jako Západní církve?
Pravoslaví v každodenním životě: Jak podporovat svou farnost?
Podpora farnosti nestojí jen na penězích, ale také na čase a osobní přítomnosti. Pravoslavná tradice vnímá dávání jako projev vděčnosti a živé víry.
Pravoslaví v každodenním životě: Jaké ikony potřebuji?
K vytvoření domácího modlitebního koutku nepotřebujete desítky ikon ani drahé vybavení. Pro začátek vám stačí pouze dvě. Které?
Jaká je budoucnost kněžského povolání v PCČZS ?
Jak má vypadat kněžská služba v době, kdy pravoslavné chrámy praskají ve švech a věřící přibývají každým rokem?
Neděle všech svatých: plod Ducha svatého, který mění svět
První neděli po Padesátnici slaví pravoslavná církev památku všech svatých – těch, jejichž jména známe, i těch bezejmenných, kteří žili a zemřeli pro Krista.