Піст – це шокова терапія, струс нашої свідомості, – Предстоятель РПЦ

Святіший Патріарх Кирил. Фото: YouTube

4 березня 2020 року, в середу першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил під час проповіді у храмі Христа Спасителя, сказав, що Великий піст – це шокова терапія, необхідна людині для струсу її свідомості, повідомляє офіційний сайт  сайт РПЦ.

За його словами, «піст, молитва, покаяння, милосердя – це ті засоби, c допомогою яких людина здатна духовно перетворити своє життя, стати іншою».

Він підкреслив, що «мета посту і полягає в тому, щоб ми розірвали ланцюг нашого повсякденного життя, ті кайдани, які пов'язують нас з колишніми звичками, схильностями, сформованим способом життя».

«Піст вторгається в наше життя – і дисципліною, пов'язаною з обмеженнями в їжі, і звичаєм якомога частіше відвідувати храм Божий, бути присутнім на богослужіннях, досить протяжних за часом. Все це не вкладається у звичайне життя більшості людей», – сказав Патріарх.

Саме тому, вважає Предстоятель Руської Церкви, «можна сказати, що піст – якась шокова терапія, коли необхідно в медичних цілях немов струсити людський організм, щоб він запрацював інакше. Піст – це якась струс нашої свідомості, вплив на нашу волю, на наші почуття з тим, щоб ми усвідомили необхідність справжньої зміни свого життя».

Патріарх нагадав, що «Великий піст і є тим часом, коли ми повинні знайти в собі сили - силу розуму, силу волі, силу почуттів, - щоб спробувати здійснити піднесені моральні вимоги християнства в своєму житті, він пропонує нам значно обмежити себе в тому, до чого ми звикли».

Ієрарх підкреслив, що через молитву, через піст, через милосердя «Господь відкриває нам дивовижну можливість – підносити у своєму серці почуття і здібності, які, реалізуючись в нашому житті, дійсно змінюють її на краще».

Раніше СПЖ писала, що за словами Патріарха Кирила, ми повинні спробувати хоча б подумки долучитися до досвіду молитви тих подвижників, які присвятили стоянню перед Богом все своє життя.

Přečtěte si také

Znesvěcení svatyně v evropské zemi? Chmelnyckyj ukazuje temnou tvář „duchovní nezávislosti“.

Je neuvěřitelné, že ve státě, který se statečně brání ruské agresi a zároveň usiluje o vstup do Evropské unie a Severoatlantické aliance – tedy do společenství, které se opírá o principy právního státu , ochrany náboženské svobody a lidské důstojnosti – se v roce 2025 odehrávají scény, které připomínají spíše středověký lynč než evropskou civilizovanost.