Чим відрізняється поведінка віруючого і невіруючого в кризових ситуаціях?
Митрополит Антоній (Паканич).Фото: religions.unian.net
Віруючі мають головним скарбом світобудови – віру в Господа Іісуса Христа. Вони знають, що Всеблагий Бог сильніший за всіх земних володарів, сильніший за всі земні катаклізми і проблеми. Без Його волі в цьому світі нічого не відбувається. Тому віруюча людина в будь-якій ситуації прагне довіряти Богу і покладатися цілком на Нього.
Чи означає, що ті, хто покладаються на Бога, повинні діяти? Звичайно, ні. Надія на Бога – це не відключення мізків, а, навпаки, їх включення. Господь заповідав Своїм учням бути мудрими, як змії, і простими, як голуби. Що це означає? Змія береже своє життя, має інстинкт і мудрість самозбереження, але може заподіяти зло іншим. Голуб же – беззлобний, але необережний.
Господь з'єднав воєдино те й інше і наказав нам розумно і розсудливо поєднувати інстинкт самозбереження з незлобою, не бути злотворящими, як змій, та безтурботними, як голуб, стояти на сторожі свого благополуччя і безпеки, без злоби й ненависті до образників, і навіть молитися за них. Немає ніякої користі в мудрості, якщо вона не з'єднана з незлобою.
Бич нашого часу – поспішність. І багато проблем походять саме від того, що ми поспішаємо, не вміємо терпіти. Ми поспішаємо прийняти рішення, зробити висновки, відповісти кривдникам, адже саме з цього починається ланцюжок більшості наших проблем і гріхів. «Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!» (Пс. 140:3). У цій молитві ми просимо Бога, щоб Він допоміг нам не поспішити сказати зайве слово, прийняти необачне рішення. Ми просимо Бога: «Господи, допоможи нам промовчати і тим самим зберегти наш душевний світ!»
Дуже важливо ні за яких обставин не панікувати, не поспішати поширювати чутки, ретельно перевіряти отриману інформацію і не транслювати дурниці. Чим зваженіші будуть наші висновки, тим ближче вони будуть до істини.
Přečtěte si také
Albánský arcibiskup dává radu nově pokřtěným
Část z rozhovoru americké redakce SPN s albánským arcibiskupem Janem.
Pravoslaví jednoduše: Proč v chrámu nezní varhany, ale pouze lidský hlas?
Vstoupíte-li do pravoslavného chrámu, neuslyšíte varhany ani kytary. Veškeré bohoslužby jsou zpívané. Tento starobylý zvyk není náhodný.
Pravoslaví v každodenním životě: O penězích
Pohled pravoslavné církve na bohatství bývá často pochopen chybně jako absolutní oslava chudoby. Skutečnost je však hlubší: peníze nejsou zlé, nebezpečím je náš vztah k nim.
Pravoslaví jednoduše: Proč se v pravoslaví neprovádí kremace?
Při pohřbech pravoslavných křesťanů si můžete všimnout dvou věcí: rakev bývá během obřadu otevřená a církev zásadně odmítá kremaci (zpopelnění). Proč je pro pravoslaví tak důležité uložit tělo do země vcelku?
Mýty o pravoslaví: Svatí byli dokonalí lidé, kteří nikdy nehřešili
Často si představujeme svaté jako nehybné postavy z ikon, které se narodily s gloriolou a nikdy nepoznaly lidskou slabost. Tento mýtus však popírá samotnou podstatu pravoslavné spirituality.
Pravoslaví v každodenním životě: Co když je pro mě půst moc těžký?
Půst se blíží a s ním i obavy, zda ho zvládneme. Důležité je pochopit, že Církev od nás nežádá výkony pouštních mnichů, ale upřímnou snahu o uzdravení duše.