Притча: Різдво та три дерева
Фото: resheto.net
Кедри ростуть дуже повільно, так що наші три дерева провели цілі століття в роздумах про життя і смерть, про природу і людство. Вони бачили, як на землю Лівану прибули посланці царя Соломона і як потім, у битвах з ассирійцями, ця земля обмилася кров'ю. Вони бачили віч-на-віч заклятих ворогів – Єзавель та пророка Ілію. При них було винайдено алфавіт; вони дивувалися, дивлячись, як повз проходять каравани, навантажені барвистими тканинами. І одного чудового дня кедри вирішили поговорити про майбутнє.
– Після всього, що мені довелося побачити, – сказав перший, – я хотів би перетворитися на трон, на якому сидітиме наймогутніший цар на землі.
– А я хотів би стати частиною чогось такого, що на віки вічні перетворить Зло на Добро, – сказав другий.
– А що до мене, – сказав третій, – то я хотів би, щоб люди, дивлячись на мене, щоразу згадували про Бога.
Минули роки і роки, і ось нарешті у лісі з'явилися дроворуби. Вони зрубали кедри і розпиляли їх. Кожен кедр мав своє заповітне бажання, але реальність ніколи не запитує, про що ми мріємо. Перший кедр став хлівом, а із залишків його деревини спорудили ясла. З другого дерева зробили грубий сільський стіл, який пізніше продали продавцю меблями. Колоди від третього дерева продати не вдалося. Їх розпилили на дошки та залишили зберігатися на складі у великому місті. Гірко нарікали три кедри: «Наша деревина була така гарна! Але ніхто не знайшов їй гідного застосування».
Час минав, і ось одної зоряної ночі якась подружня пара, що не знайшла собі даху над головою, вирішила переночувати в хліві, побудованому з деревини першого кедра. Дружина була на східних днях. Тієї ночі вона народила сина і поклала його в ясла на м'яке сіно. І в ту ж мить перший кедр зрозумів, що мрія його здійснилася: він став опорою найбільшому Царю Землі.
Декілька років потому в одному скромному сільському будинку люди сіли за стіл, зроблений з деревини другого кедра. Перш ніж вони взялися до їжі, один вимовив кілька слів над хлібом і вином, що стояли на столі. І тут другий кедр зрозумів, що він став опорою не тільки для вина та хліба, а й союзу між Богом і Людиною. Наступного дня з двох дощок третього дерева сколотили хрест. За кілька годин привели поранену людину і прибили її до хреста цвяхами.
Третій кедр жахнувся своєму призначенню і почав проклинати жорстоку долю. Але не минуло й трьох днів, як він зрозумів уготовану йому ціль: людина, що висіла на хресті, стала Світочем Миру. Хрест, збитий з деревини цього кедра, перетворився зі знаряддя тортури на символ торжества.
Так виповнилася доля трьох ліванських кедрів: мрії їх здійснилися, але зовсім інакше, ніж вони собі уявляли.
Přečtěte si také
Kdo byl svatý Gorazd II., které ho si dnes připomínáme
Biskup Gorazd II. byl roku 1942 popraven nacisty za ukrytí parašutistů, kteří zabili Heydricha, a stal se jedním z novomučedníků pravoslavné církve.
Církevní nový rok: proč pravoslavný rok začíná 1. září
Podle nového (gregoriánského) kalendáře dnes pravoslavná církev vstupuje do nového církevního roku. Proč právě 1. září a co má toto datum společného s římskými daněmi?
Proces s pravoslavnou církví 1942: cesta ke Kobyliské střelnici
4 a 5. září si připomeneme den, kdy nacisté na Kobyliské střelnici zastřelili představitele české pravoslavné církve. Co všechno předcházelo popravě a jak vypadal samotný proces?
Stětí hlavy Jana Předchůdce: proč je tento den poznamenán přísným postem
Den, kdy si připomínáme Stětí hlavy sv. Jana Křtitele, patří k nejpřísnějším postním dnům celého pravoslavného roku. Proč tomu tak je?
Zesnutí Přesvaté Bohorodičky: proč to církev nenazývá smrtí
Dnes podle starého kalendáře slavíme „Zesnutí Přesvaté Bohorodičky“. Jeden z dvanácti velkých svátků roku. Proč evangelia o její smrti mlčí a proč jí církev neříká smrt, ale zesnutí?
Pravoslavná ikonografie: proč se ikony nemalují, ale píší
Ikonopisci ikony nemalují, ale píší – vysvětlujeme, proč a jak pravoslavná tradice čte jejich symbolický jazyk barev, zlata a obrácené perspektivy.