Церква святкує пам'ять святої рівноапостольної княгині Ольги
Свята рівноапостольна княгиня Ольга, фрагмент ікони. Фото: bogmir.eu
24 липня 2020 року Православна Церква вшановує пам'ять святої рівноапостольної княгині Ольги, яка стала першою правителькою Русі, яка прийняла християнство.
Велика княгиня Ольга, в святому хрещенні Олена, народилася приблизно в 890 році в Псковській землі, в селі Вибути, і була простою дівчиною з забутого роду князів Ізборських.
У 903 році вона стала дружиною великого князя Київського Ігоря, після вбивства якого повсталими древлянами майбутня свята вступила на Київський престол і несла тягар державного служіння протягом 17 років. Княгиня увійшла в історію як творець державного життя і культури Київської Русі.
Хрестилася велика княгиня в столиці Візантії Константинополі у 953 році. Таїнство Хрещення здійснив над нею Патріарх Константинопольський Феофілакт, а хрещеним батьком був сам імператор Костянтин Багрянородний. У хрещенні їй було наречене ім'я Олена на честь святої рівноапостольної Олени, матері святого Костянтина, яка здобула Чесне Древо Хреста Господнього.
Будучи спочатку жорсткою і навіть жорстокою, після хрещення свята Ольга змінилася і стала, в першу чергу, дбати про свою державу. Зокрема, вона провела потужну адміністративну реформу, виробила схему оподаткування, почала активне кам'яне будівництво, заохочувала проповідь Євангелія, підтримувала перших київських християн.
Свята Ольга померла в 969 році, «і плакали за нею плачем великим син її, і онуки, і всі люди».
Велика княгиня, «начальниця віри» в землі Руській, жила, померла і була похована як християнка. Бог прославив її чудесами і нетлінням мощей. За деякими даними, в 1007 році, при святому князеві Володимирі, мощі святої були перенесені в Десятинний храм у Києві. Святий рівноапостольний великий князь Володимир, підносячи свою подяку Богові в день Хрещення Русі, свідчив від імені своїх сучасників святої рівноапостольної Ольги знаменними словами: «Благословити тебе хочуть сини руські, і в останній рід онуків твоїх».
У 1547 році велику княгиню зарахували до лику рівноапостольних святих.
Читайте також статтю на СПЖ «До» і «після» великої княгині Ольги, або Свята бабуся хрестителя Русі.
Přečtěte si také
Arcibiskup Michal popřál k Velikonocům: „Kristus vstal z mrtvých!“
Přinášíme plné znění Velikonočního blahopřání arcibiskupa pražského a českých zemí Michala.
V Jeruzalémě sestoupil Blahodatný oheň
Bohoslužbu v chrámu nad Hrobem Páně vedl jeruzalémský patriarcha Theofilos III.
Velká sobota - Den, kdy Bůh spočívá v hrobě
Velká sobota je dnem ticha, klidu a očekávání. Je to den, kdy se Kristovo tělo nachází v hrobě, ale On sám sestupuje do podsvětí, aby přinesla světlo těm, kdo od pradávna čekali na Spasitele. Je to den, kdy se zdánlivě nic neděje – a přesto se právě dnes odehrává tajemství vítězství nad smrtí
Paschální poselství Posvátného synodu PCČZS
Posvátný synod Pravoslavné církve v českých zemích a na Slovensku se obrátil s Paschálním poselstvím. Oficiální Paschální poselství bylo zveřejněno na webových stránkach většiny eparchii PCČZS.
Tajemství Kristova hrobu
Symbolem Velkého pátku je hrob Páně, na kterém je zobrazeno tělo Ježíše Krista, sneseného z kříže a uloženého do hrobu.
Veľkopiatkový pozdrav vladyky Juraja
Na oficiální facebookové stránce Michalovsko-košické eparchie bylo zveřejněno video s veľkopiatkovým pozdravem vladyku Juraja, arcibiskupa michalovsko-košického . V tomto duchovním pozdravu se vladyka obrací k věřícím s výzvou, aby v tento svatý den stáli spolu s celou Církví pod křížem našeho Pána Ježíše Krista a v pokoře mu odevzdali vše, co nesou ve svých srdcích.