Керівник заповідника: Лавра має стати сучасним культурним центром

В.о. гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко. Фото: mig.com.ua

Новопризначений виконуючий обов'язки генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко вважає, що православна обитель має стати «сучасним культурним центром» та її завдання – виховувати патріотів. Про це він розповів у інтерв'ю radiosvoboda.org.

«Лавра має стати сучасним культурним центром, де розташовані музейні об'єкти, де є екскурсійні програми, де є сучасна інформаційна політика щодо пам'яток, – сказав керівник заповідника. – Лавра, крім духовної складової, має стати сучасним музейним туристичним магнітом».

За словами Остапенка, на території Лаври «знаходиться велика кількість пам'яток, музейних експонатів, у тому числі мощі – вони свого часу були вилучені з музейного фонду й передані монастирю, а зараз ухвалене рішення про їхнє повернення».

Керівник заповідника розповів, що у нього є ідеї археодромів і сучасних майданчиків, які дозволять залучати дітей до вивчення археологічної спадщини Лаври; є ідеї, як запустити нові туристичні маршрути, орієнтовані на молодь».

«Лавра має оновитися і якоюсь мірою омолодитися, тому що дуже важливо – особливо зараз, коли ми перебуваємо в стані війни – виховувати дітей, виховувати українських патріотів на шедеврах нашої спадщини, нашої культури. І це завдання таких об'єктів, як Національний заповідник "Києво-Печерська лавра"», – переконаний Остапенко.

За його словами, він сподівається, що зможе «перетворити Лавру на об'єкт максимально патріотичний».

«Головний мій меседж зараз – повернути Лаврі українське єство, повернути Лавру в дійсно український пантеон», – розповів Остапенко.

Він пояснив, що йдеться про «повернення тих духовних отців, які мали стосунок до Лаври і дійсно були українськими патріотами», а також «численних діячів української культури та політики, які також мали стосунок до Лаври».

Керівник заповідника не дав прямої відповіді на запитання, чи перебуватиме в Лаврі діючий монастир.

«Зараз це питання вивчається на різних рівнях, тому що монахи, які здійснюють дії щодо святих мощей, це певний ритуал, це певна обрядовість, яка повинна залишитися в монастирі однозначно. І як це буде робитися, – це має бути узгоджено на рівні духовенства, на рівні священнослужителів, на рівні державних органів, які відповідають за релігійну політику. Це справа дійсно державного рівня, тому що не можна допустити, що ті ж мощі перетворяться просто на якісь предмети, які будуть десь лежати в запасниках», – сказав Остапенко.

Як писала СПЖ, раніше міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що після вигнання з Києво-Печерської лаври УПЦ Мінкульт «розглядатиме всі пропозиції та проекти щодо того, яким чином буде заповнювати змістом територію Нижньої лаври». Зокрема, за його словами, там можуть розвивати народні мистецькі промисли та відкрити реабілітаційний центр.

Přečtěte si také

Panychida v katedrále Sioni: 40 dní od odchodu patriarchy Eliáše II.

V katedrále Sioni sloužil posvátnou liturgii za zesnulého patriarchu místodržitel patriarchálního trůnu metropolita Šio a další biskupové.

Stanislav Přibyl novým pražským arcibiskupem

Nový pražský arcibiskup Stanislav Přibyl převzal při slavnostní mši úřad od Jana Graubnera. Bohoslužby se účastnily stovky hostů včetně prezidenta. Svou službu chce konat v duchu svatého Vojtěcha.

V OSN selhal pokus o legalizaci mezinárodního práva na potrat

Vatikán a řada dalších delegací zablokovaly rezoluci OSN kvůli sporným termínům o „reprodukčních právech“.

V Tbilisi byla otevřena výstava věnovaná patriarchovi Eliášovi II.

Expozice připomíná jeho život, službu církvi i odkaz pro gruzínskou společnost.

Útok na pravoslavný chrám v Záhřebu – dojmy pravoslavného Záhřebčana

V noci z 22. na 23. dubna 2026 došlo v Záhřebu k útoku na katedrální chrám Srbské pravoslavné církve. Člen této farnosti, Marko Princ, poskytl svůj pohled na událost.

Na Athosu zaznamenávají prudký nárůst počtu poutníků, uvedl správce Athosu

Kvůli válkám a nestabilitě vzrostl počet poutníků na Athos až na 1500 lidí denně, což vytváří tlak na monastýry i infrastrukturu mnišského státu.