У РПЦ нагадали, хто допоміг відновити служби в турецькій обителі Сумела

Монастир Панагія Сумела в Турції. Фото: postimg.cc/Across_Valley

Коментуючи відкриття православного монастиря Панагія Сумела в провінції Трабзон на північному сході Туреччини після п'ятирічної реставрації, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату (ВЗЦЗ МП) протоієрей Миколай Балашов нагадав, хто допоміг Фанару відновити в цій недіючої обителі щорічні богослужіння на свято Успіння Богородиці, перервані в 1922 році.

«У тому, що богослужіння там стали можливими хоча б раз на рік, – велика заслуга Руської Православної Церкви і Росії, – сказав священнослужитель в коментарі РІА Новини.– По правді кажучи, коли ця тема в 2009 році була порушена в бесіді двох Предстоятелів, патріарх Варфоломій висловив великі сумніви, що це можливо, що вдасться отримати дозвіл, і навіть поділився побоюваннями, що сама постановка такого питання могла б накликати неприємності на Фанар з боку турецької влади. Однак з усією обережністю і делікатністю були проведені необхідні переговори з нашого боку з турецькими представниками».

Отець Миколай нагадав, що в 2009 році Предстоятель РПЦ відвідав Стамбул і Анкару, провівши зустрічі з рядом турецьких державних діячів, в тому числі Тайіпом Ердоганом, який на той момент був прем'єр-міністром Туреччини. Після цього було ухвалено три паломництва віруючих РПЦ в Трапезунд з відвідуванням монастиря Панагія Сумела, і в серпні 2010 року турецька влада нарешті дозволила провести в древній обителі перше святкове богослужіння, на яке приїхали тисячі віруючих з Греції, Росії, України, Білорусі, Казахстану та інших країн. Богослужіння тоді очолив Константинопольський патріарх Варфоломій, якому співслужив архієрей Руської Православної Церкви єпископ Подільський Тихон.

Священнослужитель наголосив, що це богослужіння стало можливим в результаті домовленостей, укладених ВЗЦЗ МП з міністерством культури і туризму Турецької Республіки і керівництвом провінції Трабзон.

«Тоді патріарх Варфоломій тепло дякував Патріарху Кирилу, говорив, що в проведеному історичному богослужінні він теж взяв участь через свого представника єпископа Тихона і його супутників, – додав заступник голови ВЗЦЗ МП. – Висловлював надію, що такі богослужіння будуть відбуватися і надалі, що в них зможе взяти участь особисто Патріарх Кирил, а також інші ієрархи Руської Православної Церкви. Однак вже наступного року для архієрея нашої Церкви, який приїхав в день Успіння (за новим календарем) для співслужіння з патріархом Варфоломієм, не знайшлося місця серед учасників служби в монастирі Панагія Сумела – патріарх Варфоломій повідомив, що бажаючих дуже багато, а місця мало, і запропонував помолитися в сторонці».

Після цього, за словами протоієрея, РПЦ перестала направляти в Трабзон своїх представників, «щоб не обтяжувати». Втім, додав він, їх більше і не запрошували, і «вдячність російським братам швидко виявилася забута – як не раз до того бувало в історії».

«Жалкували, звичайно, що в 2015 році традиція щорічних богослужінь припинилася із закриттям обителі на ремонт, – зазначив отець Миколай. – Якщо вони відновляться – порадіємо за єдиновірних греків. Але знову благословити хоча б нашим мирянам паломництво в цю древню обитель не зможемо доти, поки не відновиться наше спілкування з Константинопольською церквою, перерване внаслідок неканонічного вторгнення патріарха Варфоломія в Україну».

На закінчення він додав, що в цілому «це глибока печаль і біда, що православний світ діями Константинопольського предстоятеля виявився розділений». За словами священнослужителя, згадка патріарха Варфоломія в західних ЗМІ як «духовного лідера 300 мільйонів православних в усьому світі» і раніше не відповідала дійсності, а після «української авантюри і вступу в спілкування і нерозкаяне співслужіння з розкольниками ні про яку ролі об'єднувача і координатора Вселенського патріарха у скільки-небудь змістовному сенсі цього історичного титулу і мови бути не може».

Як повідомляла СПЖ 28 липня 2020 року голова Константинопольського патріархату патріарх Варфоломій подякував президенту Туреччини Тайіпу Ердогану за відновлення і відкриття монастиря Панагія Сумела.

Přečtěte si také

Katolický biskup: Koptská pravoslavná církev je v Egyptě velmi živá

Katolický biskup Claudio Lurati ocenil život koptské pravoslavné církve v Egyptě a každodenní vztahy mezi místními křesťany. Hovořil také o soužití s muslimy a situaci uprchlíků.

Řecký teolog odsoudil zabití mnicha ve Svatohorské lávře

Profesor Athénské univerzity Georgios Fundulakis označil zabití mnicha Varsonofije za tragédii pro celý křesťanský svět.

Arcibiskup Michal sloužil v Hořovičkách na svátek českých novomučedníků

V monastýru svatých Cyrila a Metoděje v Hořovičkách si věřící připomněli svátek českých novomučedníků. Slavnostní božskou liturgii vedl pražský arcibiskup Michal.

Patriarcha Bartoloměj: Očekáváme obnovení jednoty s Římem

Ekumenický patriarcha Bartoloměj vyjádřil naději na obnovení plného církevního společenství mezi pravoslavnou a římskokatolickou církví. Zdůraznil přitom význam společné tradice prvního tisíciletí.

Co naše Církev udělala s dědictvím a odkazem sv. Gorazda?

Téměř neporušená tráva před křížem na Kobyliské střelnici. Několik desítek lidí. A jeden dopis, který nás nenechá klidnými. Jeho autor se ptá: Co jsme za osmdesát čtyři let udělali s dědictvím, které nám sv. Gorazd zanechal?

Souhrn dne - 4. září 2026

Zde najdete všechny zprávy naší redakce za dnešní den, z domova i zahraničí.